Культура ділового мовлення юриста

Реферат

1. Особливості професійного спілкування юриста

2. Етапи процесу ділового спілкування юриста

3.Коммуникативние вміння, необхідні юристу

4. Формування образу партнера

Укладання

Список літератури

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Значення спілкування у житті важко переоцінити. Воно є засобом існування самої людини, встановлення, задоволення та митного регулювання основних потреб особистості, емоцій і навички поведінки: головним каналом впливу особи на одне інших і навпаки. Нарешті, спілкування — одне з найважливіших інструментів соціалізації людини.

Спілкування — це сума вироблених наукою, практикою і урахуванням світового досвіду морально-етичних вимог, принципів, і правил, дотримання яких забезпечує порозуміння і взаємна довіра суб’єктів ділового спілкування, підвищує ефективність контактів, і кінцевих результатів про дії.

З іншого боку, спілкування — це спосіб існування й дії соціальних утворень,межгруппового і внутрішньогрупового впливу: трансляції культури та соціального досвіду від покоління до покоління.

У основі ділового спілкування вирішення важливого службового питання, відповідальне конкретну справу, що стосується доль людей, матеріальних й на неї, а то й правових відносин із дуже малоприємними наслідками суб’єктів спілкування. Тому моральний бік рішення і міністерства соціального результату спілкування грає величезну роль. З іншого боку, коли йдеться про керівника, етичне зміст спілкування безпосередньо впливає на моральні погляди підлеглих і, отже, на і їхня службову діяльність. Виходячи з цього, знання володіння етикою ділового спілкування показником професійної культури співробітника правоохоронних органів, ступеня його відповідності сучасним вимогам.

Ділове спілкування повинна грунтуватися на певних моральних принципах, серед яких головними є такі.

1. У основі ділового контакту лежить інтерес до діла, але й у жодному разі не стоять особисті інтереси і власні амбіції. Попри що здається банальність, саме такий принцип порушується найчастіше, бо далеко ще не кожен, і який завжди знаходять у собі здатність поступитися особистими інтересами, що вони входять у суперечність з його інтересами справи.

2. Порядність, тобто з нездатністю до безчесному вчинку чи поведінці, яка грунтується на таких моральних якостях, як:

  • загострена совість;
  • прагнення зберегти незаплямованою свою честь затвердити власну гідність;
  • вміння тримати себе рівно із кожним людиною, незалежно з його службового чи соціального статусу;
  • моральна стійкість, вміння не поступатися своїми принципами;
  • обов’язковість, точність, вірність свого слова.

3. Доброзичливість, тобто потребу робити людям добро.

12 стр., 5638 слов

Основи культури ділового мовлення — Діловодство — ...

... Культура усного ділового мовлення Офіційно-діловий стиль (ОДС), окрім писемної форми, реа-лізується також і в усній (ділові наради, публічні виступи, теле-фонне спілкування ... залежить від: ситуації; професії; соціального статусу; статі; освіти; віку. ... — величезна сила. Поведінка оратора, його мова, жести, вигляд — усе ... кількості учас-ників, форми спілкування можна поділити на такі види: контактне ...

4.Уважительность, реалізовувана через моральні якості (ввічливість, делікатність, тактовність, поштивість, турботливість).

У професійному діяльності юристів спілкування становить близько80%о, тоді як інші 20% займає оформлення документації.

Зміст спілкування носить конкретно-історичний характер, він визначається цілями і завданнями діяльності, рівнем культури і моралі юриста.

1. Особливості професійного спілкування юриста

Професійне спілкування юриста має низку особливостей, ставитимуться всіх напрямах своєї діяльності. У тому числі:

специфічність приводів вступу в спілкування.

наявність

конфліктний характер спілкування.

формалізація спілкування,

  • захист психіки осіб, що у правоохоронної діяльності від надмірних психологічних перевантажень;
  • посилення активності учасників спілкування;
  • специфіка психічних станів учасників спілкування.
  • підвищену нервову напругу у зв’язку з високої відповідальністю за результати спілкування;
  • домінування негативних емоційних станів;
  • особливе значення психологічного контакту.

2. Етапи процесу ділового спілкування юриста

>Юристу треба зазначити, що спілкування має закономірності. Спілкування як різновид юридичної діяльності включає у собі ряд етапів.

Для успішного спілкування юристу необхідно забезпечувати послідовне проходження етапів процесу спілкування

Встановлення контакту, Психологічний зміст контакту

Структура психологічного контакту включає кілька елементів.

Прогнозування спілкування, і формування моделі партнера.

Там, коли можлива попередня підготовка контакту, збирати інформацію доцільно вести за такими напрямами:

  • загальну характеристику (підлогу, вік, соціальне ситуацію і т.п.);
  • найближче соціальне оточення;
  • спосіб життя;
  • схильності, інтереси, звички;
  • манера спілкування, мовні, мімічні,топомимичекие стереотипи;
  • звичні й заборонені теми спілкування.

Там, коли попереднє вивчення партнера неможливо, збирати інформацію ввозяться процесі контролю над його поведінкою, реакціями спілкування з на інших людей.

За підсумками зібраної інформації формується стратегія майбутнього, тобто. як у якій ситуації доцільніше розпочати спілкування з цим людиною. У цьому необхідно враховувати кілька вимог:

  • початкова фаза, дії мають припускати обов’язкове розвиток;
  • слід формувати у партнера зацікавленість у спілкуванні із Вами, пропонувати теми, цікаві йому;

— вашу позицію мусить бути трохи нижче тієї, пропонована нами партнеру (надати можливість глянути згори донизу), це сприяє зацікавленості партнера в продовженні спілкування.

3 стр., 1025 слов

Мова і мовлення у професійній діяльності юриста

... ділового спілкування юриста Юристу необхідно знати, що спілкування має свої закономірності. Спілкування як різновид юридичної діяльності включає в себе ряд етапів. Для успішного спілкування юристу необхідно забезпечувати послідовне проходження етапів процесу спілкування 1. Встановлення контакту ...

Створення зовнішніх умов,, Прояв зовнішніх комунікативних властивостей, Оцінка психічного стану, відносини, Усунення перешкод зі спілкуванням.

  • формування у процесі адаптації у співробітника або в партнера негативною установки до майбутнього спілкуванню (для співробітника — мобілізувати вольові ресурси, зламати установку;
  • для партнера — змінити стиль поведінки);
  • нерозуміння партнером суті запропонованого поведінки, формування конфлікту (два варіанта: перший — загострити конфлікт і тим самим змусити партнера продовжувати взаємодія (варіант «Вокзалу для двох»);
  • другий — зняти конфлікт);
  • психічний стан партнера утрудняє спілкування (депресія, тривога, фрустрація, ейфорія).

    Необхідно переключити увагу партнера в інший об’єкт, цим знизити емоційне порушення.

Стимулювання інтересу

Інформаційний обмін —

>Побуждение партнера

Координація спілкування —, Встановлення порозуміння

Емоційний вплив —

Встановлення відносин —, Регуляція поведінки партнера

Послідовне проходження цих етапів спілкування однією з умов оптимізації ділового спілкування юриста, тобто. забезпечення досягнення мети юридичної практики. Понад те, самі цих етапів грають роль умов ефективного спілкування.

Для успішного професійного спілкування юристу необхідна комунікативна компетентність.

Комунікативна компетентність

Здатність спілкуватися із суб’єктами юридичної діяльності реалізується у уміннях. Під вміннями розуміються рухові, розумові та інші свідомі психічні дії, які виконуються швидко, правильно, при слабкої концентрації увагу засобах їх виконання за будь-яких умов обстановки.

3. >КОММУНИКАТИВНЫЕУМЕНИЯ,НЕОБХОДИМЫЕЮРИСТУ

Мовні вміння

Соціально-психологічні вміння, Психологічні вміння

>Умения використовувати

>Умения використовувати невербальні кошти спілкування.

>Умения взаємодіяти:

Проте знання і правил професійного спілкування принесе успіх у тому випадку, коли ці знання засновані на професійно важливих особистісні риси.

Якими особистісними якостями повинен мати юрист, щоб успішно організувати спілкування?

(1) Знання психології іншу людину. Що означає знати психологію партнера зі спілкування? Переважно це знання ціннісних орієнтації, які знаходять свій вияв у потребах, мотиви, інтересах. Це те, що людина вважає собі принципово важливим і досить значимим.Юристу треба бути орієнтованим на людей. На жаль, це часто буває орієнтація виконання документа. Унаслідок негативних факторів у професіональній деформації деякі юристи орієнтуються упущення іншим людям, насамперед на слабкості,ощибки.

(2) Якості, які визначають особливості психічних пізнавальних процесів:

  • досить великий обсяг уваги, вміння його розподілити з усього зовнішньому виглядом партнера зі спілкування;
  • спостережливість, здатність фіксувати зміна в настрої й поведінці і пов’язувати це з певними істотними явищами в особистості партнера зі спілкування;
  • особливості пам’яті, й у першу чергу пам’яті осіб, імена, факти біографії партнера зі спілкування, на особливості емоційних реакцій тощо.;
  • особливості мислення, здатність аналізувати вчинки людини, бачити мотиви її поведінки й прогнозувати вчинки у різних ситуаціях;
  • інтуїцію й уяву. Уява у разі проявляється у умінні ставити себе місце іншу людину.

Люди без розвиненого мислення та уяви часто зустрічається типова помилка — приписування партнеру зі спілкування думки, намірів, станів.

8 стр., 3790 слов

Моральна культура юриста

... з моральною культурою суспільства. Моральна культура юриста — це результат становлення власної гармонії: між досягнутим максимальним рівнем вищої моральності й активним використанням моральних норм у правовій діяльності. Власна гармонія — насамперед моральна, яку ...

(3)Эмоционально-волевая стійкість, емоційна вихованість. Від цього залежить, чи може людина співпереживати іншим. Таке якість називається емпатією.

(4) Уміння людини вибирати оптимальний стиль спілкування, тобто. спосіб роботи з партнером. Часто неправильний спосіб спілкування породжує вчинки, небажані для ділового спілкування. Наприклад, грубість породжується безтактністю, нестаранність — потуранням, вередливість — на надмірну поступливість.

Особистісні риси визначають загальний стиль спілкування. Спілкування — це соціально-психологічне явище, яке