дедалі нові заходи сонця, схід, місячні ночі, таїлася більша небезпека – стати просто модним художником, писати, враховуючи лише невимогливий смак публіки, подрузі, котра те, що нею звично, що легко сприймається і тішить очей. Сотні, і потім і тисячах картин, створених Айвазовським, звісно, небайдуже значимо, який завжди швидкість роботи йшла користь картині. Від можливої полегшеності і поверхні у творчості, від зайву довірливість похвали Айвазовського попереджав своїми порадами його петербурзький друг і доброзичливець Томилов, пишучи йому у тому, що, як дітей можна загодувати до смерті, і обдарування можна захвалити до смерті. Художник продовжуватиме писати, «але з працювати, шануючи себе генієм, бо обдаруванню його — кінець». Випробування славою – найважчий випробування. Якщо художник витримує, долає його, отже, правду, істину мистецтво він цінує вище, чим себе.
Неаполітанську затоку місячної вночі:
Більше спокійними і стриманими, тому, можливо, і більше вагомими здаються слова великого митця і великого трудівника мистецтво Олександра Іванова. У листі до рідних з Риму він зробив: «Айвазовський людина з талантом. Воду ніхто гаразд не пише. Айвазовський працює скоро, але добре, він виключно займається морськими видами, й, оскільки іншим немає тут художників, його заславили і захвалили».
Вдумливо і тверезо оцінював Айвазовський своєї популярності: «Скажу про головне, — писав Пауль Томилову, — всі ці успіхи у світлі – дурниця, мене вони минутно радують і лише, а головна моя щастя – це успіх у удосконаленні, що як перша мета в мене». Аналізуючи характер своєї живопису, манеру свої успіхи, він тоді ж казав: «Я тепер залишив усі ці утрированные фарби, але тим часом потрібно було їх пройти, щоб зберегти в майбутніх картинах приємну силу фарб та ефектів, що дуже важлива стаття у морській живопису».
З задоволенням працюючи над розмаїттям морських пейзажів, прагнучи не повторюватися у тому сюжетах, Айвазовський щоразу шукав нових відтінків висвітлення морської води чи хмар, стану атмосфери. Але він намагався знайти й свою, нову тему в пейзажі, властиву тільки Мариновському. Такий картиною стала велика композиція яку художник назвав Хаос . Вона зображує рух неприборканої первозданної стихії, яку осяює комета, показуючи собою творця стихій – неба, землі, води. За основу ідеї картини Айвазовський взяв слова з оповідання Буття: «Але земля була безвидна і порожня і пітьма над бездною, і Дух Божий носився над водою». Картина привернула увагу Папи Григорія XVI. Він придбав її для Ватикану і нагородив митця золотий медаллю. Гоголь з веселим жартом привітав Айвазовського: «Исполать тобі, Ваня! Прийшов ти, меленький людина з берегів Неви до Рима й одразу підняв Хаос в Ватикані».
Описание картин великих художников
... в чудо. Сочинение: описание картины Г.Г. Мясоедова "Страдная пора. Косцы." Мясоедов Григорий Григорьевич был одним из самых самобытных и оригинальных, истинно самобытных русских художников. О том, ... картине Мясоедова. Сочинение: описание картины В. Сурикова "Взятие снежного городка", Народные гуляния глазами художника "Взятие снежного городка" - одна из самых оптимистичных картин русской живописи и ...
Здається, такий гучний успіх, визнання, слава, які майже кожен нова книга Айвазовського, могли створити атмосферу суцільного свята, богемності, розсіяною життя. Але натура художника категорично не приймала подібного стилю життя. А далі від п’янких захоплень його теж рятував головний, і мабуть, єдиний інтерес – його творчості, якому було підпорядковано все. Початкові матеріальну скруту – половину скромного змісту, що він отримував від Академії мистецтв, Айвазовський ніс у собі матінки до Феодосії – невдовзі закінчилися. Продаж картин приносила достатнє і впевнене забезпечення. Це дозволяло художнику багато подорожувати. Він поїздку до Іспанію, на Мальту, відвідав Англію, Францію, Швейцарію, Німеччину, Голландію. Його вабили місця, де він міг поповнити свої враження, пов’язані з морем, традиціями маринистической живопису, нагромадити новий досвід. Айвазовський не пропустило нагоди виставляти свої картини європейських містах.
В кожній виставці йому супроводжував успіх. Одне з співвітчизників записував у власному щоденникові враження від картин Айвазовського на римської виставці: «З яким захопленням говорили ми це «наш» у Римі, з яким гордістю дивилися ми слову Russo, написане у його картинами». Курьезные відгуки з’явилися раптом у берлінських газетах. Майстерність у передачі води, найтонших світлових ефектів викликало таке здивування, що критики вирішили – очевидно, російський художник глухонімий. Тільки за нестачі слуху мови може гостро розвинутися зір.
За виставлені Луврі картини Айвазовський був нагороджений золотою медаллю. Паризькі газети писали, що за такого успіху, який має російський живописець у Європі, він навряд чи захоче повернутися до Росії. Але саме ця припущення прискорили повернення Айвазовського до Петербурга. «Це спонукало думаючи скоротити час перебування мого по закордонах на двох років, — пояснював він причину свого повернення Росію безкультурну й продовжував – Рим, Неаполь, Венеція, Париж, Лондон, Амстердам удостоїли мене найбільш схвальними заохоченнями, і внутрішньо не міг же не пишатися моїми успіхами в чужих краях, смакуючи співчутливий прийом Батьківщині».
До 27 років він став членом Петербурзької, Римської і Амстердамської Академії мистецтв.
Художник Головного Морського штабу
У літа 1844 року завершилося чотирирічне перебування Айвазовського у Європі. Він повернувся там, увінчаний визнанням, європейської славою. Друзі митця із радістю відзначали його повернення. Академія мистецтв у вересні удостоїла свого колишнього учня званням академіка, а ще через за кілька днів було розпорядження Міністерства Імператорського двору про зарахуванні його до цього відомства зі званням живописця Головного Морського штабу «з правом носити мундир Морського Міністерства освіти й про те, щоб звання це вважалося почесним без виробництва грошового утримання».
У історії вітчизняного мистецтва подібне зарахування художника до вищої Морського відомства було першим. Воно б свідчило про визнання виняткових заслуг молодого живописця у такому специфічної області живопису, як зображення подій, що з військово-морської історією. Воно свідчило і великий зацікавленості у тому, щоб художник й надалі мистецтвом своїм славив історію російського флоту. У цьому вся інтереси митця і Морського міністерства багато в чому збігалися.
Художник Олександр Мурашко
... Пізнє весілля Один із вірних шанувальників таланту художника Мурашка і перший його біограф український історик мистецтва Федір Ернст у ... композицією, і в колірному вирішенні. У Національному художньому музеї України найкращим полотнам Мурашка відведено великий зал. Але багато ... здібного й перспективного хлопця. Навіть відгуляли пізнє весілля, на якому О.Прахов був весільним батьком і була присутня ...
Художник любив й умів писати кораблі. Ще хлопчиком він малював безіменні вітрильники на випадкових аркушах паперу. Пізніше, у Петербурзі, навчаючись у Академії, він населяв свої морські пейзажі великими і малими кораблями, військовими бригами з наповненими вітром вітрилами. Він зображував контрабандистів на шхунах, подплывавших до самотнім кораблям, чи цілі флотилії, котрі входили до порту.
Вперше дев’ятнадцятирічним юнаків Айвазовський був офіційно прикомандирований як художник на кораблі Балтійського флоту в 1836 року. Великий князь Костянтин Миколайович, тоді ще дитина, а майбутньому генерал-адмірал російського флоту, зі своїми наставником Ф. П. Літке робив плавання під навчальні практичних занять на військових кораблях по Фінському затоці і Балтийскому морю. Це були перші знайомство молодого живописця з російським військовим флотом, початок його уподобання та творчої зв’язки Польщі з військовими моряками. Він близько зійшовся з чудовою талановитим людиною адміралом Літке, колишнім як видатним мореплавцем, а й ученим-географом. Спілкування з нею збагачувало Айвазовського, викликало бажання як бачити, але розуміти, впізнавати суть явищ, вибудовувати знання на логічний ланцюжок. Доля неодноразово ще зведе знаменитого ученого-мореплавателя й сумлінності маляра. У цьому вся першому плаванні Айвазовський дізнався спосіб життя на бойових суднах й у деталях познайомився з конструкцією вітрильних кораблів, з усією складної системою їх управління.
Знову з адміралом Літке Айвазовський пішов у плавання кілька років, в 1845 року, але вже південні моря до берегів Туреччини, Малої Азії, до островів Грецького архіпелагу. Експедиція відвідала Смірну, Синоп, руїни Трої. Плавання залишило незабутнє враження. Вони лягли на сприятливий грунт. Двадцативосьмилетний митець із цілком визначеної схильністю до зображення й не так повсякденних явищ життя і станів природи, скільки виходять межі повсякденного, заключающих у собі щось, високе, знайшов у природі Сходу, і архітектурі південних та східних міст особливо привабливі собі мотиви. Молодого мариниста залучила краса Мармурового моря з його недвижної поверхнею, незвичним кольором води, чому це й здобули своє назва. Його вразила вигадлива краса Константинополя, бухти Золотий Ріг. Руїни древньої Трої будили уяву, заганяли думки в безодні історії. Грецькі острова, як заснулі кораблі, кожен зі своєї неповторною формою і, недвижно лежали водами Середземного моря. Изрезанная лінія берегів з безліччю бухт, невисокі гори, покриті зеленню, викликали до пам’яті і уяві древні міфи й таких вже далеку історію боротьби грецьких патріотів за волю своїй землі.
Під час плавання Айвазовський не брався пензля, але з випускав особисто від олівця, заповнюючи малюнками сотні альбомних аркушів. Острів Родос з високими береговими вежами, берега Криту і Хиоса, землі Леванта, обриси Константинополя, багато інших малюнків прибережних міст, легких вітрильників на води та, нарешті, малюнків хмар, складових фантастичні небесні бачення, — всі ці художні трофеї, привезені додому, мали самостійну художньої цінності. Але вони ж лягали основою картин, які писалися після повернення, та був протягом багатьох наступних років.
Реферат українська драматургія і театр 70 90 років 19 століття
... театр (1865-1875 рр.,керівникВ.Бабич). 1872 р.виник «першиймузично-драматичнийгурток м. Києва» (>М.П.Старицький,М.В.Лисенко,П.П.Чубинський,О.О.Русов,О.І.Левицький таін.),якийіснувавмайже десять років, Незважаючи назаборони іутиски. У 60-70 ... ізособливою силоюрозвився у80-90-ті рокта.Йогоп’єси ... сценічні спектаклі намалорусском наріччям, і навіть друкування у ньому ... утвердившись на позиції ...
У плаванні художник знову спостерігав повсякденну корабельну життя, старанно вивчав особливості конструкцій вітрильних судів.
Не в мирних і безтурботних морських експедиціях доводилося Айвазовскому брати участь. Коли 1839 року у Криму з’явилася можливість разом із п’ятнадцятьма судами під керівництвом контр-адмірала Корнілова бути учасником військових маневрів біля берегів Кавказу, Айвазовський з юнацьким нетерпінням чекав відпливання кораблів з Феодосійської бухти. «Ви вже пароплави і флот стоять перед очима до ухвалення військ, післязавтра сподіваюся побачити то, чого бачив і може, ніколи у житті моєї не побачу». Завдяки брати участь у цьому поході він познайомився і зблизився великими російськими флотоводцами М. П. Лазарєвим, У. А. Корниловым, П. З. Нахимовым. Дружба із нею тривала десятки років. За багатьма з їхньої подвигів він розповідав у своїх картинах.
Айвазовський які з солдатами взяв участь у справі при Субаши, висадившись серед атакуючих до берега. «Усі моє озброєння складався з пістолета і портфеля з бумагою і рисовальными приладдям», — згадував художник. Кораблі «Колхида» і «Силистрия», у яких плавав Айвазовський, прославилися кілька років під час Кримської війни.
Ставши художником Головного Морського штабу, Айвазовський отримав першу офіційну замовлення – виконати види Кронштадта, Ревеля, Петербурга із боку моря, фортець Свеаборг і Гангут.
Митець і раніше із захопленням писав види приморських міст. Його альбоми сповнені топографічно точних і художньо виразних замальовок всіх численних портових міст, де йому доводилося бувати чи. Ці малюнки служили потім тієї пам’ятної книжкою, яку мав художник під час роботи над великими полотнами. Такі замовлення виконання видів приморських міст і російських портів Айвазовський отримував неодноразово. У серію таких картин входили й ті види Севастополя, Одеси, Миколаєва, Керчі.
З особливою задоволення він писав Севастопольський рейд з красенями кораблями, урочисто які входять у бухту. Їх чіткі легкі силуети, гарний ажурний малюнок щогл відтворені у картині з абсолютної точністю, зовсім робить картину нудним кресленням. Зображуючи Одесу із боку моря, художник написав її освітленої місячним світлом, і картина наповнилася поетичним настроєм. Так, начебто, сухий офіційний замовлення б під руками майстра перетворився на художнє твір.
Коли ж Айвазовський почав писати серію картин з історії великих морських боїв російського флоту, починаючи з баталій Петра, то фантазія художника, майстерність живописця з’єдналися з досконалим знанням історії боїв і з точністю відтворення полотні всіх особливостей корабельної оснастки і «поведінки» кораблів під час бою. З високим художнім майстерністю і чуттям Айвазовський реконструював морські баталії XVIII століття: Гангутское бій, знаменитий бій в Хиосском протоці і бій при Чесме, що відбувся червні 1770 року. Перемога при Чесме – один із найбільш славних сторінок історії російського флоту часів російсько-турецької війни 1768-1774 років. Турецький флот, замкнений російськими кораблями в Чесменской бухті при нерівному співвідношенні сил, був майже повністю розбитий. Адмірал Р. А. Спиридрнов доносив: « Флот зупинили, розбили, розламали, спалили, на небо пустили, потопили, в попіл пустили».
Художники київщини
... Кіндратович Саврасов (1830-1897) - чудовий російський художник-пейзажист, одне із членів-засновників Товариства передвижників. Йому ... -1881 рр.). Перова приваблюють переломні моменти російської історії, выявляющие суть національної вдачі. Глибоко особисте переживання ... Проповідь на селі", створеної рік скасування кріпацтва, коли вщухали суперечки взаємовідносинах селян поміщиків, Перов зобразив ...
Відтворення в полотнах стихії бою, коли рвуться ядра, з’єднуються воєдино вдень і вночі, здається, горять як кораблі, але вода і небо, викликало у самому художника розпал почуттів. Інтерес Вільгельма до зображенню подій, виходять межі повсякденного, стан природи в час збурень і штормів – то є вияв романтичного сприйняття світу, природи.
Серед морських баталій є в Айвазовського картина, вирішена при цьому жанру цілком незвичайно. Бріг «Меркурій» після перемоги над двома турецькими судами зустрічається з російським ескадрою. Художник відтворив
