З української літератури : «Особливості вивчення ліричних творів у 9 класі»

метки: Украинский, Литература, Образ, Художньої, Образів, Думка, Автор, Лірики

» Особливості вивчення ліричних

творів у 9 класі»

Виконав: Решетняк Б.В.,

вчитель української мови

та літератури

УВК №8 м. Стаханова

2017 р.

ЗМІСТ

Вступ

І. 1.1. Методичні особливості вивчення ліричних творів у 9 класі.

ІІ. Особливості вивчення ліричних творів

2.1. Вивчення ліричних творів

2.2. Аналіз тематичних образів

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Питання вивчення мови ліричних творів є актуальним у сучасній методиці й у шкільному курсі української літератури. Шкільна практика свідчить, що найчастіше учні старших класів правильно визначають ідею вірша, але часто залишаються байдужими до почуттів і переживань ліричного героя. «Лірика — один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора» [3, с 284]. Про значення поезії в житті людини І.Франко зазначав: «Ціль поезії — викликати в душі читателя живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будить ті самі почуття, які проймали душу поета в хвилі, коли творив ті образи» [14, с 29]. Основне завдання вчителя на уроці української літератури під час вивчення ліричного твору — донести до свідомості учнів красу поетичного слова, збудити в душах школярів позитивні емоції та почуття, навчити визначати ідейно-тематичне багатство вірша, особливості індивідуальної творчої манери письма митця.

Основою поетичного твору є відтворення почуттів, настроїв, властивих ліричному героєві, що передається за допомогою образної, глибоко емоційної мови автора. «У ліричних творах мова лаконічна і експресивна, багата на тропи і фігури. Кожне слово, навіть його звучання несуть на собі певне змістове й емоційне навантаження…» [7, с 108]. Вивчення ліричного твору на уроках української літератури старшокласниками відзначається особливостями художньої мови, розуміння якої вимагає розвиненої уяви, мислення образами, тонкого чуття, вразливості, загального розвитку людини.

Особливості образу ліричного героя у творчості Байрона

... обличчя Байрона, характер його поезії та особливості ліричних героїв. ... Байрона. Зміст Вступ Розділ 1. Особливості головного героя у творчості Байрона 1.1 Образ ліричного ... української літератури. Поетом “ве­ликим” і “знаменитим” називав Байрона ... осягнення еволюції Байрона, особливостей його окремих творів, співвідношення ... поема “Мазепа” (1818). Вони належать до різних періодів творчості Байрона, власне, ...

Глибина сприймання учнем-читачем ліричного твору залежить від широти, культури його почуттів, емоційної чуйності, здатності проникати у внутрішній світ людини. Відомий методист сучасності Н. Волошина стверджує: «…ліричні твори сприймаються дещо утруднено не тільки підлітками, а нерідко й старшокласниками, тому важливо створити умови, щоб учні якомога повніше пережили почуття, виражені у виучуваній поезії, пройнялися роздумами» [9, с 99]. Сприймання і розуміння учнями мови ліричних творів (поетики) — мистецтва мови поезії — зумовлюється багатьма факторами: особливостями ліричної поезії, своєрідністю художньої манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідомМетодичні особливості вивчення ліричних творів у 9 класі.

1. 1. Методичні особливості вивчення ліричних творів у 9 класі .

Лірика — особливий рід літератури ,де людина зображується здебільшого у сфері внутрішнього життя. На відміну від епічного та драматичного ,ліричний образ спочатку впливає емоційно — на почуття, настрої ,а вже потім — на думки читача. Одна з основних ознак ліричного твору — відображення життя через сприйняття його ліричним “я”. Якщо в основі епічного твору — зображення об’єкту ,то лірика пов’язана з вираження суб’єкта. Ліричні твори — найсуб’єктивніші витвори мистецтва.

Лірика — один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури, в якому форми естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття, витворюється нова духовна дійсність, розбудована за законами краси. У ліриці першорядне значення надається виражальним значенням емоційним станом, тобто — ліризм. Лірика має свою якість, визначувану конкретним змістом певної доби та панівними у ній стильовими струменями, естетичними вподобаннями тощо і водночас — ментальною свідомістю кожного етнічного середовища терміном «лірика» позначають також певний віршовий твір або сукупність творів, що відповідають високим естетичним критеріями, переважно невеликих за обсягом, але містких за полісемантичних смислом, окреслюваних своїми формотворчими гранями у багатьох жанрах [4;c.403].

Лірика (від грецького

Гегель писав, що в епосі авторові алегрує змістом відмінний від нього герой ,а в ліриці центральним персонажем є сам творець і перш за все виявляється ліричне “я”.

Композиційні закономірності творів образотворчого мистецтва

... Навіть у таких жанрах, як портрет, пейзаж або натюрморт, дійсні художники прагнуть ... вправо від центру. Можна виділити наступні композиційні правила: передачі руху (динаміки), спокою ... даному формату художнього твору і не потребував зміни його при сприйманні глядачем ... і з їх внутрішнім станом. Твори мистецтва, в яких присутній рух, ... про передачу руху на площині, то маємо на увазі його ілюзію. Художники ...

Але ліричне “я” не завжди тотожне авторові . Автор художній двійник реальної особистості письменника.

Форми вираження авторської свідомості у ліричному творі можуть бути різні: образ автора ,ліричний герой, ліричний персонаж.

Образ автора — це персоніфікована в окрему дійову особу ,але відчутна в ставленні до зображуваного та в доборі художніх засобів особистості письменника. Це особистий кут зору ,погляд на змальоване чи виражене.

Ліричний герой — друге ліричне “я“ поета ,його художній “двійник”, образ тієї людини ,думки і переживання якої висловлює автор. Ліричний герой є близькою авторові людиною ,це певною мірою і авторська особа ,і разом і з тим — узагальнюючий характер.

Ліричний персонаж-або герой рольової лірики — введений у текст ліричного твору персонаж ,від імені якого висловлюються думки ,переживання, почуття автора. Ліричний персонаж явно відмінний від самого автора.

2.1. В ивчення ліричних творів

Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в середніх , і в старших класах,

Але не варто думати , що досить учневі прочитати кілька книжок ліричних віршів і зразу ж досконалішою стане культура його почуттів , збагатиться його сфера . Образи лір. твору здатні викликати емоційну реакцію у читача лише за певних умов , коли враховується специфіка ліричних образів , особливості відтворення явищ дійсності.

Один зміст у ліричному творі виражається за допомогою іншої форми , що не має власного звукового вираження . Проникати в образи ліричного твору- це значить усвідомлювати той поглиблений підтекст, яким він наповнений ( наприклад, у поезії «Журба» Глібова природа важлива не сама по собі , а як засіб виявлення людського ставлення до плину життя).

За тематикою та провідними мотивами лірику поділяють на громадянську, або політичну, філософську, інтимну , або особисту, пейзажну. Зміст, тематичне спрямування твору певною мірою визначають особливості його вивчення. Важливою є структура та спосіб організації. За цими характеристиками виділяють: рефлексійно- виражальну , розповідну та описову. Також виділяють тип зі змішаною структурою.

·рефлесійно-виражальна лірика

• розповідна

·описова – це малюнки природи , портрети людей. Через описи поет висловлює свої почуття і роздуми . Вивчаючи такі вірші , учні усвідомлюють , що є об’єктом зображення автора ,як з’єднані між собою описові моменти в єдине ціле.

Проте, аналіз ліричних творів досить важким. Сприймання і розуміння учнями ліричних творів зумовлюється багатьма факторами : особливостями лір.поезії своєрідністю художньої манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідом. Глибина сприймання читачем ліричного твору залежить від широти , культури його почуттів. емоційної чуйності , здатності проникати у вн. світ людини.

Публічний виступ і його жанри реферат написання реферату

... визначається як загальною культурою Культура наукової мови Термін «культура української мови» має кілька визначень., ... культура мови» (А. Коваль, М. Жовтобрюх, А. Пилинський). У дослідженнях 70–90-х років ХХ ст. розглядали проблеми писемної та усної форм наукового мовлення, його ... вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх ... мовлення Назва стилів Види творів, у яких стиль реалізується ...

Ліричні вірші відзначаються і особливістю худ мови , розуміння якої вимагає добре розвиненої уяви , мислення образами , тонкого чуття , вразливості , загального розвитку. Широта художніх узагальнень у ліричних творах об’єктивно породжує у учнів різні асоціації залежно від особистого досвіду. саме сприймання лірики відзначається суб’єктивністю .

Аналізувати ліричний вірш – це значить вчити дітей заглиблюватися в його поетичні образи, спостерігати , як вимальовується одна за одною картини або як змінюються почуття героя , чим вони викликані. Важливо з’ясувати , що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею. Не слід аналіз зводити до переказування, внаслідок чого втрачаються образи. У процесі аналізу лір .твору необхідно, щоб учні добре усвідомили худ. логіку , завдяки якій він набуває своєї поетичної сили. Особливо велике значення належить ритму. Ритм надає віршеві унікальності, милозвучності.

Ліричний твір – це сплав певних картин життя , через які автор висловлює свої погляди на дійсність , то аналіз повинен забезпечити цю єдність. Художні образи потрібно поаналізувати під кутом зору осн. ідеї твору.Але не можна нехтувати і формою вірша , зводити її до того, щоб вичленити абстрактну ідею. Для учнів важливо не тільки збагнути ідею , а й простежити, як її виражає письменник .Спочатку діти не можуть осягнути широти художніх узагальнень, які закладені в лір. поезії, тому нехідна система методичних прийомів , яка передбачає планомірне, поступове ускладнення роботи над аналізом ліричного твору:

• спочатку розвивають у дітей здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень;

• на перших етапах вивчення ліричних творів творів учитель зосереджує увагу на тому, яким настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючими і чим вони зумовлені ;

• у старших кас необхідно організувати роботу так , щоб діти не лише відчували особливості поетового світосприйняття, а й виокремлювали та аналізували головні мотиви , образи його лірики, авторське бачення світу;

• у середніх класах вчителі особливу увагу приділяють навичкам виразного читання у дітей ( у читанні аналізують окремі строфи);

• прийоми аналізу диктуються насамперед особливостями його композиції , а також учнівським сприйняттям ;

• у 9-11 класах поряд з текстуальним вивченням окремих поезій практикується й оглядове вивчення лірики. Окремі вірші можуть бути проаналізовані детальніше , інші – стисло. Від конкретних картин, намальованих поетом у творі , до розуміння пафосу — такий шлях вивчення лірики у старших класах;

Інтерес учнів до ліричних творів необхідно постійно розвивати. якщо у школі організовуються вечори поезії , зустрічі з поетами, конкурси на найкраще читання , колективне прослуховування віршів у виконанні визначних майстрів художнього слова, а у роки відзначаються високою емоційністю , учні можуть бути байдужими до ліричних творів.

Розвиток сучасного музичного мистецтва та основних його напрямків

... сучасні напрямки музичного мистецтва та його вплив на формування музичної культури учнів. Завдання дослідження: теоретичний аналіз проблематики ... впливу сучасного музичного мистецтва на особистість дитини; музика сучасний джаз рок Розділ 1. Музика як психо- ... томограми яскраво засвідчили, що з початком звучання музичного твору помітно активізувалось не тільки кровопостачання правої скроневої ділянки ...

Характерною ознакою ліричного твору є ліризм-емоційне переживання подій та явищ, сердечність, схвильованість естетичного сприйняття.[6; с.6].

Характер ліричного героя розкривається через внутрішні суб’єктивні події, тобто почуття ,переживання, настрої, думки, що є реакцією ліричного суб’єкта на те ,що відбувається з ним або довкола нього. Про все це розповідає автор і все це становить ніби подієву канву, його сюжет. Дослідники називають сюжет композицією. Вона включає до свого складу не тільки послідовність викладу думок і настроїв ,вираження емоцій і вражень, зміну ,перехід від одного чутливого образу до іншого ,тобто в його динаміку ,а й всю зовнішню і внутрішню організацію твору .

Аналізуючи віршотвір, треба розрізняти композицію образно-тематичну й композицію віршову.

Почуття, переживання ліричного героя матеріолізуються в образній системі твору. Образом в ліриці є почуття і думки людини (любов, ненависть ,кохання, гнів ,образа ,хвилювання ,радість ).

Проте всі ці образи обертаються навколо двох образів — образу-почуття і образу — думки, які прийнято називати тематичними ліричними образами. Предметний ,матеріальний світ ,що нерідко замальовується у поезії не буває самодостатнім образом. Їх треба розглядати як такий, що породжує у поета певні думки, викликає якісь переживання.

Тематичний образ може розвиватися трьома способами:

1.Зіставлення двох тематичних образів.

2.Розвиток і трансформація центрального образу.

3.Логічний роздум.[ 1;с.14].

Зачин і кінцівка вірша — важливі структурні елементи його образно-тематичної композиції.

Головне завдання віршотвору — створити потрібне емоційне тло для сприймання поезії, налаштувати читача на потрібний лад .

Не менш важливим композиційним елементом ліричного твору є кінцівка. Вона являє собою висновок ,що постає в результаті роздумів ліричного героя ,завершення розвитку його почуттів.

2.2. Аналіз тематичних образів

Аналіз тематичних образів невіддільний від аналізу віршової організації (композиції ).

Вона включає до свого складу :

— вір

— довжину вірша (рядка):

а) короткі, середні, довгі рядки;

б)однакові чи різні ;

в)упорядковане чи вільне чергування рядків;

— строфічна організація вірша :

а)строфічна чи астрофічна структура ;

Образ України у творчості Тараса Шевченка

... А. Кулаковський та iн.). Для Шевченка, в його поезiї, було нiби двi України: Україна як неминуща основа i ... у його час. Лише так мiж нами й ним буде глибше взаєморозумiння. Ми щиро запхоплюємося високим образом Кобзаря, його ... України. Доки не буде направлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справдi мiжнародний спокiй». Слово «Україна» - одне iз найчастiш вживаних у поезiї Т.Шевченка. Почуття ...

б)перехідні строфічні форми; нетотожні форми

— наявність чи відсутність рим ;способи римування;

— інтонаційно-ритмічна організація мови :

а)вірш куплетний ,пісенний, романсний ;

б)говірний;

в)декламований;

— специфічний віршовий синтаксис.

Смислове навантаження поетичного слова посилюється ритмом, мелодикою. Звідси слово вірша виразне, більш впливове в естетичному й емоційному плані. Тому для поезії найбільш прийнятним є аналіз «від першого слова до останнього» , оскільки такий підхід дасть можливість виявити внутрішню структуру твору, природу його художньої організації, частину втіленої в тексті художньої інформації.[3; с.302 ]. Розміреність, ритмічність вірша створюється повторенням наголошених і ненаголошених складів у рядку, а кінці рядків римуються. Таким чином, ритм і рима — дві суттєві ознаки віршованої мови.

У ліричному вірші спостерігається композиційна упорядкованість словесного матеріалу і його розчленування. Аналізуючи структуру ліричного твору ,важливо не просто відмітити ,із яких строф він складається, скільки їх ,а установити їх взаємозв’язок ,показати ,як поступово в кожній строчці реалізується авторський задум ,як вони взаємопов’язані тематично, синтаксично і інтонаційно.

Композиційна єдність ліричного твору досягається допомогою центрального образу або центральної деталі.

Роботу над порівнянням ліричних творів варто проводити у два етапи:

1)Дослідження своєрідності образно-тематичної композиції, що включає в себе аналіз таких елементів:

а)назви(що вона визначає: жанр , тему, головний тематичний образ , обставини ,без яких зміст твору бути не зовсім зрозумілим)

б)характер зачину(яка його роль у підготовці читача до сприймання складної специфічної інформації твору)

в)особливості розвитку у вірші провідного тематичного образу ,засоби його творення. Розвиток тематичного образу може мати такі типи:

— зіставлення двох образів , діалектично взаємопов’язаних;

— розвиток і трансформація одного центрального образу;

— логічні роздуми;

— своєрідність закінчення вірша ;

2)Вивчення віршової композиції ,котра включає в себе :

— віршовий розмір ,довжину вірша;

— співвіднесення синтаксичного і ліричного членування мови: співпадання синтаксичного і метричного членування мови; співпадання синтаксичного відрізка мови чи її розходження, поява внутрішньовіршових пауз і перенесення незакінченої синтагми в наступний рядок;

— строфічну організацію вірша ;

З української мови «Формування навичок ділового мовлення ...

... мовлення учнів діловою лексикою вимага розробки системи роботи над діловим мовленням на уроках української мови. «Необхідна струнка система роботи з ділового мовлення, що ... знати його ... шукають по ... що це за документ, можуть назвати елементи цього документа, тому для них ця тема ... мови У п’ятому класі учні знайомляться зі стилями мовлення, сферами використання, загальними ознаками та основними видами. ...

— специфічний віршовий синтаксис: синтаксичний паралелелізм віршів і строф ,організована система повторів;

— наявність чи відсутність рим ,способи римування.

— інтонаційно — ритмічну організацію вірша.[2; с.16].

Кожний учень по — своєму сприймає ліричні твори. На відміну від епічних та драматичних ,ліричний твір викликає в учнів суб’єктивні почуття та асоціації ,і це залежить насамперед від їхнього особистого досвіду. Щоб не зруйнувати перші почуття ,які виникли в учнів під час сприйняття ліричного твору ,і надати їм у неспрямованого розвитку та поетичної забарвленості, важливо визначити систему методичних прийомів яка:

— забезпечить зацікавленість твором;

— передасть настрій ,яким пройнятий вірш;

— відкриє почуття і переживання поета, особливості його світосприйняття

— допоможе визначити особливості композиції , збагнути поетичну ідею, головні мотиви, усвідомити, що таке ліричний герой, образи лірики ,побачити поета та зрозуміти його неповторне художнє слово;

— навчить виразного читання поезії.

Зацікавленість учнів ліричними творами, їхнє вміння виразно читати важливо підтримувати і в позакласній роботі. Це можуть бути такі заходи : вечори поезій, читання віршів біля пам’ятника поета ,під час зустрічі з митцем, прослуховування віршів у виконанні самого поета, проведення конкурсів на краще читання поезій ,екскурсій на природу ,відвіданням літературних музеїв. Тільки обізнаність самого вчителя , закоханість у поезію, вміння читати її не лише на уроках відгукнеться в серцях його учнів. Упродовж усього життя ,у щасливі й тяжкі хвилини звертатимуться вони до улюблених поетичних рядків ,які підтримають ,сповнять надією ,пробудять почуття радості й любові.

ВИСНОВКИ

Робота учнів над ліричним твором є складовою частиною усіх ланок процесу літературної освіти. Велике значення для її правильної організації має формування у школярів навичок роботи з текстом.

Однією з найважливіших умов засвоєння учнями ліричного твору є підготовка до його сприйняття. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить первинному читанню тексту, яке передбачає роботу над епізодом, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного і другорядного, зіставлення, мікроаналіз.

Успішному засвоєнню тексту літературного твору сприяє аналіз, який може здійснюватись традиційними шляхами: за структурою, образами і проблемами; новими шляхами: текстуально, контекстуально, інтертекстуально, а також запропонованим і віднайденим самим вчителем.

Раціонально і систематично проведена робота над текстом не тільки має позитивний вплив на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички працювати з текстом, а ї виховує серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує, підвищує читацьку культуру.

Естетичне почуття — Культура — и — Каталог ...

... суб'єктом. Це дає право назвати людські почуття теоретичними; інтелектуальними на відміну від почуттів тварини, які діють як рефлекторні – ... а й певну культуру суспільства, матеріальні і духовні цінності. Для нього вони стають умовами його дійсного буття. Тільки ... час спілкування з відповідними творами мистецтва. Не виключена можливість також знайти схожість естетичного почуття в національно-етнічній ...

Список використаних джерел

1. Бузулан Г.В. — Комплексне вивчення // Заруб. літ. в навч. закл. — 2000 — №9 — с.50

2. Градовський А.В.До аналізу лірики // Заруб. літ. в навч. закл. — 2004р.-№1- С.14-15

3. Наливайко Д.С. — Прграма для загольно — освітніх навч. закл. з зар. літ. — с.64

4. Нестерчук С.А. матеріали до вивчення творчості Г.Гейне. // Заруб. літ. в навч. закл. України.-2000р.-№10-С.19-21.

5. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в навчальних закладах України. — К.,2000р.-С.302-310.

6. Токмань Г.Л. Методика викл. укр..літ. в старшій школі — К.: Міленіум 2002 — с.223 — 270.