на задану тему: «Культурна простір людини у світі»
Виконала: Чапліна Галина Володимирівна
>Ставрополь, 2005
Зміст
Запровадження. 3
1. Культурна простір людини у світі. 5
2. Глобалізація культури: тенденції та страшної суперечності. 7
3. Динаміка сучасної культури.. 10
Укладання. 14
Література. 15
Запровадження
15 липня 2004 року Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) випустила «Доповідь про розвиток людини 2004». Доповіді про розвиток людини готуються щорічно, починаючи з року, мережею провідних фахівців науки, урядових органів прокуратури та громадянського нашого суспільства та висвітлюють ключові проблеми людства. Доповідь 2004 року, озаглавлений «Культурна свобода в сучасному різноманітному світі», стверджує, що культурна свобода є необхідною елементом розвитку людини.
Аналіз і товарної пропозиції, опубліковані Доповіді, спираються на дані, ідеї, й найкращий досвід глобальної мережі провідних фахівців академічної науки, урядових органів прокуратури та громадянського суспільства. Концепція розвитку передбачає більше, ніж просто вимір доходів душу населення, розвитку ресурсів немає і задоволення основних потреб людини у ролі заходи визначення прогресу. У ньому враховує й такі чинники, як свобода, гідність і можливість у життя. У Доповіді про розвиток людини 2004 р. стверджується, що успішний розвиток є «процесу розширення вибору людини», а чи не просто збільшення національного доходу.
У Доповіді про розвиток людини 2004: «Культурна свобода в сучасному різноманітному світі» підкреслюється, що мають активно здійснювати життя політику заохочення мультикультурності, спрямовану на запобігання релігійної, етнічної або мовною дискримінації грунті культури. Розширення культурних свобод, а чи не гомогенізація чи придушення – ось єдина стійка альтернатива, забезпечує стабільність, демократію та розвитку людину, як у національному, і у міжнародному масштабі. Реалізувати такі політичні підходи непросто, а й у багатьох країнах це вже нагромаджено позитивний досвід. У доповіді викриваються міфи, використовувані для протидії розширенню культурних свобод. У ньому показано, що різноманіття перестав бути загрозою для націй держав, джерелом неминучих сутичок чи перепоною по дорозі загальнонаціонального розвитку. Навпаки, культурне різноманіття – це «базовий елемент розвитку, витлумаченого як здатність людей вибирати, ким бути відкрита і що робити. Поняття культурної свободи передбачає розширення вона дуже обмежена, а чи не консервацію цінностей і звичаїв і сліпе проходження традиції. Культура світі – це набір застиглих цінностей і звичаїв, вона може бути виправданням порушень правами людини принципу рівності можливостей.
Розвиток сучасного музичного мистецтва та основних його напрямків
... музичної культури учнів. Завдання дослідження: теоретичний аналіз проблематики розвитку сучасного музичного мистецтва; акцентувати увагу на основних напрямках ... впливу сучасного музичного мистецтва на особистість дитини; музика сучасний джаз рок Розділ 1. Музика як психо- ... спроби тлумачення об’єктивних можливостей впливу музики на психіку людини у стародавньому Китаї, Єгипті, Індії та інших ...
1. Культурна простір людини у світі
У світі культурне простір людини у основному формують різні способи масової інформації. Телебачення та Інтернет витиснули з культурних потреб сучасної людини відвідання театрів, бібліотек, музеїв.
Формуючи культурне простір, людина втілює свій спосіб бачення світу. Натомість культурне простір впливає на людини. Причому лише через створення зовнішніх знакових форм (архітектура, інтер’єр, костюм тощо.), а й через зміна життя, конструювання його нового образу.
Формування масової культури безпосередньо з розвитком промислових технологій і нових засобів здійснення соціокультурної комунікації. Водночас у культурі складається зовсім інший рівень інтенсивності культурних контактів (імежиндивидуальних, імнежгруппових), який зумовлює інші об’єми та інтенсивність комунікативних процесів.Актуализуется проблема подоланнямежиндивидуальних і міжгрупових культурних бар’єрів та напрямів культурної дистанції між представниками різних співтовариств. Вирішення проблеми починає здійснюватися за парадигмі «колонізації» (насильницького впровадження певних національних героїв ікультурно-технологических зразків поведінки й соціальних відносин), а, по парадигмі поширення і затвердження цих зразків у прийнятною до різних культур формах, переважно у формах художньої творчості, і орієнтації на «загальнолюдські цінності», тобто. на актуальну нічого для будь-якого людини базову сукупність цінностей і уявлень. Впровадження подібних практик на світових масштабах дозволило як зменшити кількість конфліктів у культурних контактах, а й сформувало основні характеристики сучасної людської культури.
Одночасно, формування масової культури дозволило вирішити ті рядвнутрисоциальних проблем, пов’язаних, насамперед із зміною механізмів соціальної стратифікації і форм соціалізації у сприйнятті сучасних суспільствах, ні з профілактикою девіантної поведінки. Проте розвиток комунікативних технологій вивело масову культуру межі модернізованих товариств та зробило її розповсюдження процесом глобального характеру. Базові форми масової культури стали популярними більшості сучасних товариств та нині є одним із пріоритетних сфер створення та влучність поширення культурних інновацій.Стереотипний характер культурних зразків масової культури, експлуатація тематики, актуальною більшість людей, високий рівень привабливості форм репрезентації масової культури, її латентність до культурним варіаціям (етнокультурним ісубкультурним особливостям), її гнучкість і динамічність зробили масову культуру доступною більшість мешканцівглобализующегося світу, і водночас, допомогли згладити негативні результати цієї глобалізації. Саме через масову культуру людство сьогодні представляє результати своєї культурного творчості.
Отже, культурне простір сучасного світу, що впливає на людини, формується засобами масової інформації. Розвиток сучасних комунікативних технологій зробило поширення масової культури процесом глобального характеру.
Реферат художня культура і світ людини
... людини. Сьогодні стає актуальною проблема класової диференціації культури. Вона стала сформульована В.І. Леніним як теорії двох культур (Культури пануючій буржуазної і ... інстинктивні і культурних початку. І йде ... світ, у якому живемо -синтетичен, і складається з хитромудрих винаходів. Тривога втрати і ще Я, яка жила у світі смислів, стала домінантою культури сучасного часу. Походження і культури ...
2. Глобалізація культури: тенденції та страшної суперечності
До найвагоміших цивілізаційних тенденцій сучасності слід віднести процеси глобалізації, і інформатизації, перебувають у діалектичній єдності і взаємозумовленості. Саме їх синтез в дедалі більшому ступеня визначає генеральне напрям соціального розвитку людства на найближчу перспективу.
На думку А. А.Пелипенко, глобалізація як не є чимось унікальним і властивим виключно сучасної епосі. Прагнення необмеженому зростанню, експансії і безкінечною асиміляції будь-якого інокультурного матеріалу властиво будь-якої культурної системі, що й багаторазово явлено у світі, починаючи з давньосхідних імперій, закінчуючи зовсім недавнім минулим.
Ми мусимо зазначити і кілька цілком особливих чорт, властивих сучасним глобалізаційним процесам.
за доби ідеалів
При аналізі сучасних тенденцій треба враховувати такі чинники:
системної кризи всієї людської цивілізації
2. Найважливішим чинником сучасного культурного клімату є постмодернізм, який давно перестав бути вузької інтелектуальної модою, а є головним формою стихійного світогляду більшу частину освіченого людства.
екранна революція
Але віртуалізація реальності, подібно будь-який соціально-інформаційної технології, є амбівалентним процесом, має подвійним призначенням, т. е. характеризується щонайменше потужним соціальним негативом. Завдяки новому інформаційному режиму сучасний соціум стаєпроницаемим для будь-яких інформаційних імпульсів. Інформаційне суспільство, знайшовши небачену раніше свободу, несумісність на різноманітті, динамізм розвитку, отримало і ступінь уразливості перед деструктивними чинниками і різними соціальними девіаціями. Негативні чинники, що у глобальної системі нові стимули й можливості, різноманітні, їх діапазон простирається у межах від міжнародного тероризму дохакерства, стандартизації культурних цінностей, поширення маніпулятивних технологій тощо. п.
Вочевидь, що світове співтовариство ще опанувало повною мірою новими інструментами соціального управління, не освоїлося з реальністю глобальної інформаційної системи, не навчилося приборкувати свавілля інформаційних гравців. Необхідно формування нову культуру – інформаційної, нової етики – етики віртуальних комунікацій, нових знань і умінь, навчання нових професій і технологіям. Саме у цьому векторі розвитку світі початку й особистості можна побачити джерело соціального оптимізму.
Як процес багатогранний і по видимості, необоротний, глобалізація характеризується такими явищами, які зумовлюють собою неоднозначне ставлення до них. Усвідомлюючи сильні боку, тобто позитивні моменти впливу нових інформаційно-комунікативних технологій на сфери освіти і стан культури повсякденності, багато вчених відчувають на сполох з приводу негативних тенденцій глобалізації загалом.
До до їх числа правомірно вважати і такі феномени, як інформаційну невпорядкованість і втрату критеріїв відбору інформації. Намічається явний розрив технологічним потенціалом інформатизації соціуму й особистості і якісними характеристиками глобалізації стосовно стану культури.
Глобальнаинформационно-коммуникационная система кардинально змінила умови для культурного обміну і взаємодії, освіти, бізнесу, міжособистісного спілкування, дедалі успішніше стираючи просторові, тимчасові, соціальні, мовні й інші бар’єри, формуючи єдиний інформаційний простір.
Методика вивчення художньої культури (народного живопису) рідного ...
... культурне надбання. Це дає можливість глибше вивчати художню культуру рідного краю як загалом,так і живопис окремо в контексті всієї культури загалом. 1.2 Народний живопис Полісся Народний живопис Полісся ... поблизу Новозибкова та "недалеко від Новгорода-Сіверського". Продавалися ікони на великих ярмарках у Стародубі та Новозибкові. На сьогодні у фондах Музею архітектури і побуту України (Київ) ...
Позитивне значення цих процесів важко переоцінити. Завдяки ним величезні пласти людей буливизволени з інформаційно обмежене коло буття з величезним переважанням матеріальних, соціальних параметрів і занурені на постійнорасширяющееся інформаційне простір нової доби. Наш сучасник отримав таку можливість розуміння світу у режимі он-лайн і інтерактивного участі у процесі культурогенезу, кордону її сприйняття постійно розширюються.
Отже, глобалізація культури має як негативні, і позитивні моменти на формування культурної людини в світі. До негативним слід віднести стандартизацію культурних цінностей, поширення маніпулятивних технологій та інші деструктивні чинники. До позитивним належить розширення культурного обміну, формування єдиного інформаційного простору. У умовах необхідно формування нову культуру – інформаційної, нової етики, нових знань і умінь.
3. Динаміка сучасної культури
Образ сучасної культури визначається, передусім, посилюється інтеграцією різних культурних конфігурацій у єдиний культурне ціле, яке слід позначати як «світова культура». Якщо дослідники історії культури, навіть у в Новий час, спиралися, передусім, нацивилизационистские концепції, й розглядали вплив культур Європи і сподівалися США як форму колоніальногоцивилизируюшего впливу і нормальним культурним дифузії, то сучасні процеси явно долають межі. Сучасна культура явно визначається дедалі більше інтенсивним формуванням «країн світу», і, «світової культури».Панкультурние процеси стають нашому повсякденному реальністю. Темпи про модернізацію й інтенсифікації комунікативних процесів зростають отже індивідуальне свідомість які завжди може з цим впорається.
Відбувається дедалі більше ускладнення системи соціальних зв’язків й нерозривності культурної інтеграції не більше усього світу, забезпечене НТР і пріоритетом технічних наук у створенні соціокультурної діяльності сучасної людини. Локальні соціокультурні системи, які продовжують чіплятися за власну соціокультурну самобутність, поступово відмовляються від неї або змушені замикатися у власній соціокультурному просторі, що стає, згодом, дедалі важче.
Міграційні і демографічні процеси є втратили зазвичайинвазионний характері і стали повсякденною ситуацією міжкультурних контактів.Коммуникативние процеси глобального характеру стають елементом повсякденною культури сучасної людини. Якість життя і достатній рівень задоволення основних потреб, разом із приростанням населення планети, визволили дуже багато потенційних ресурсів індивідуального та колективного соціокультурного творчості, що призвело до різкій активізації індивідуальноїкультурно-инновативной діяльності, на рівні повсякденною культури, навіть у котрі тільки-но розпочинали модернізуватися країнах.Социокультурний світ, у якому живемо сьогодні, перебуває у стані «хиткого рівноваги», залежно від активності індивідуальних і колективних суб’єктів самодостатнього культурного творчості. Результатами цього творчості, реалізованого в інших формах інновацій і комбінацій, стають, зазвичай, культурні об’єкти, спрощують і оптимізують індивідуальне життєзабезпечення і задоволення потреб у межах прийнятих соціальних норм, цінностей і технологій, з спрощеним включенням і активним соціальним увагою до культурним інноваціям. Однак у значною мірою зростає йдевиантная соціокультурна діяльність, яка користується «демократичністю» і слухаємо дообереганию ціннісного світу особистості, властивого сучасної культури. Форми запобігання соціальної та напрямів культурної девіації далеко ще не скрізь адекватні її технічною відсталістю та інтелектуальної оснащеності в світі. Ситуація дійшло те, що виходячи з дому, чи включаючи телевізор, чи виходячи до Інтернету ми знаємо: як і світ ми потрапимо й змушені моментально орієнтуватися у цьому світі, спираючись на ж ті знання, ніж приєднатися до ньому культурно некомпетентними.
Сучасний стан української культури
... культури минулого часу, які набувають в умовах посилення національної самоідентифікації нового структурування, а сама українська культура ... які стимулюють розвиток української культури сьогодні. До них в ... ціла серія соціальних реформ у сфері культури та мистецтва ... формування нової соціокультурної системи Розвиток української культури базується на таких загальновизнаних засадах: самоцінність культури ...
Формування індивідуального світогляду і актуальних технологій соціального поведінки сучасної людини не вимагає програмної орієнтованості й значно важче піддається цілеспрямованому культурному впливу із боку соціальних інститутів власності та малих груп.Вариабельность форм індивідуального світогляду сьогодні надзвичайно велика, а «відкіт» до традиційнихкультурно-мировоззренческим формам (передусім релігійною освітою й езотеричним) характерний лише слабко модернізованих співтовариств, та й, переважно, не більше старших поколінь. Можливості цілеспрямованого на індивідуальне свідомість в модернізованих культурах сьогодні надзвичайно низькі і зводяться, переважно, до вирішення приватних питань, які мають безпосередньо до життєзабезпечення і задоволенню основних актуальних для індивіда потреб. Моніторинг соціокультурних процесів здійснюється тут лише з рівні рішення соціально значущих завдань, і трансляції мінімуму змісту культурної традиції. Формування нових соціокультурних ідеологій можливе світі лише з високий рівень їхньоївариабельности й у жорсткої конкурентної боротьби. Тут кордону моніторингу, за умов перенасиченості індивіда масової комунікацією дуже вузькі. Основні традиційні цінності чоловіки й форм його соціальності (життя, сім’я, любов, і приязнь) безсумнівно збережуться і нового світі, але додатковісоциализующие компоненти потрібно буде жорстко відбирати і щодо її змісту, й у формах їх трансляції. Орієнтація культури на базові фізіологічні і соціальні потреби індивідів виглядає, у разі, максимально ефективної, як і демонструє тріумфальне поширення у світі що сьогодні форм масової культури.
Можливості та невидимі кордони наукового знання на динамічному світі сучасної культури також неминуче змінюються. Час, коли науки про суспільство та культури виступали як один із можливих форм соціально значимого знання, збіг безповоротно. Сьогодні, наукових досліджень здійснюються у світ у основному державною мовою і приватним замовлень для реалізації конкретних соціально значущих цілей. Це мети можуть мати соціально-політичний,общественно-мониторинговий,социализационний чи просвітницький характер, але затребуваність науки як інструмент управління і моніторингу соціальних процесів в світі нині очевидна. Звідси й переважно прикладної характер сучасної соціальної науку й її орієнтація на дослідження проблем, актуальних сьогодні. За визначеннямД.Фромера, «наука сьогодні допомагає нам вирішувати ті проблеми, які ми вирішували у минулому з допомогою релігії, філософії, або навіть просто права сили»
Україна. Культура і побут українського народу. Духовна культура ...
... українського населення, його онімечення, полонізації та мадяризації. Тільки після революції і возз'єднання українських земель в єдиній соціалістичній державі український народ ... музично-педагогічний інститут, Інститут мистецтв, два Інституту культури, 33 музичних училища і близько 400 ... мистецтва, знайшли свій розвиток в таких формах, як політичний плакат, сатирична графіка, монументальне ...
