Східні типи культур. Культура і її розуміння сході
>Формационное своєрідність культури Сходу
Моделі культури цивілізацій Стародавнього Сходу
Специфіка розвитку Сходу: від давнини до сучасності
Укладання
Література
Запровадження
Слово «культура» у перекладі латинського — «обробіток», «облагородження», що у в Давньому Римі означало обробіток землі, і навіть виховання, освіту. Стають зрозумілими такі формулювання, як «культурне рослина», «сільськогосподарська культура», тобто створене, сформульоване людиною.
Нині відоме понад п’ятисот варіантів використання терміну «культура» найрізноманітніших галузях наук і практики. Найбільш вдале для соціологічною науки визначення цього терміна дано англійським етнографом Еге.Тейлором:»Культура — то деяке складне ціле, що містить у собі знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї та інші спроможністю і звички, об’єкти, куплені і що досягаються людиною як членом суспільства».
У найширшому контексті синонімом слова «культура» є «цивілізація». Коли говоримо культуру, то, передусім, маємо у вигляді ті явища людського життя, які якісно відрізняють людини від природи і навіть невідомі у природі, наприклад виготовлення знарядь праці і, політична організація нашого суспільства та т. п. Хоча, звісно, у культурі завжди відзначається вплив природи.
У вузькому значенні слова під цим терміном розуміється художня, духовна культура. У соціологічному контексті характерний цього товариства, людини спосіб життя, думки, дій, система цінностей і норми Культура — це скріпи, які об’єднують людей цілісність, у суспільстві. Японець, європеєць, представник малих народів Півночі різняться між собою, передусім, певним типом культури.
Усі, що пов’язані з обробленим, окультуреним у житті, визначається свідомістю. Ведемо ми промову про господарську діяльність чи політиці, нові технології, поведінці за побуті, сприйнятті художніх цінностей — усе це пов’язані з культурою суспільства, людини. Досить часто застосовується вираз: культурний чоловік, або, навпаки,малокультурний людина.
Саме культура регулює поведінка людей суспільстві, і тому невипадково Зігмунд Фройд називав її репресивної. Культура придушує деякі небезпечні й шкідливі суспільству, оточуючих людей схильності і спонукання людини — агресивні, сексуальні. Але саме норми культури Андрійовича не виключають їх повністю, лише регламентують умови їхнього задоволення: агресивні, приміром, він, сексуальні обов’язково при певної соціальної і моральної аранжуванні.
Культура народів Стародавнього Сходу
... народів. 1. Культура Стародавнього Сходу Для вивчення розділу необхідно звернути увагу на тривале збереження в культурі народів Стародавнього Сходу залишків первісного суспільства. ... Визначальним фактором давньоєгипетської культури була насичена магією й ... портретну індивідуальність, зображення простої людини виконувалося схематично - голова ... регулюють взаємовідносини між людьми; писемність як засіб ...
Цілісність культури завжди передбачає відомий синтез між загальнолюдськими цінностей і національної культурою. Росії вже протягом кількох століть характерний конфлікт між західниками (>славянофобами) і слов’янофілами, русофілами; між колективістської, общинної орієнтацією, моральними засадами і ставкою на індивідуалізм західного, протестантського типу.
Цілісність культури забезпечується соціальним відбором, соціальної селекцією. Будь-яка культура зберігає у своїй ядрі лише те, що він відповідає її логічності, менталітету. Нові культурні придбання — і свої, і чужі — національна культура завжди прагне перетравити у власному казані, надати їм національного колориту. Культура активно пручається чужим їй елементам.
І сьогодні дві основні культури,суперсистеми, відрізняються: у ставленні до людської особистості західна традиція концентрується на індивідуальності, особистість — початок і поклала край всього; східна, навпаки, культивує відмови від особистості користь безликого абсолюту. Стосовно реальності західна культура підкреслює активним ставленням людини до світу, який сприймає як арену своєї діяльності. Східна традиція, навпаки, воліє перехід у себе, пошук нірвани як справжнього смислу буття, відсутність жадоби до життя. Стосовно можливостям розуму для західної культури характерна перед ніж неостанавливающаяся раціональність, прагматизм. Східна культура воліє інтуїтивне пізнання, увагу до медитації, самонавіянню.
Специфіка західною та східною культури, їхні взаємодії та взаємовплив — найбільший об’єкт на дослідження соціологів: А. Тойнбі, Про. Шпенглера, Н.Я. Данилевського. Лише цього контексті, можна зрозуміти Росію, її культури і російську націю.
Східні типи культур. Культура і її розуміння сході
Якщо ми могли подивитись карту Старого Світу близько 1 тисячоліття до зв. е., то ми могли виявити три пояса культур: перший пояс утворили б культури цивілізацій Стародавнього Сходу. Вони утворили смугу держав, що пролягли із Заходу Схід від Давнього Єгипту до Китаю. Зазвичай, початок етапі їх утворення належать до VI-IV тисячоліть до зв. е. Кінець вихоплює початок нашої ери. Другий пояс перебував із культур «варварських» товариств — народів, що є народоплеменной стадії розвитку, перейшли до землеробства чи скотарству, але з створили ще своєї державності. Ці культури примикали до поясу культур цивілізацій з півдня й із півночі. Усі вони, які раніше, хто пізніше, також переходять на цивілізаційний шлях розвитку. Над другим поясом, північніше й під ним, південніше, протягнувся третій пояс — архаїчних культурдоземледельческих громад, народів, використані кам’яні знаряддя праці, займалися переважно полюванням, збиранням і рибальством. Це племена Сибіру, Далекого Сходу, узбережжя Північного Льодовитого океану, з одного боку, і народи південних країн, островів Тихого, Індійського океану, племенаТропической та Південної Африки. Більшість їх дожила доХIХ і міст початку сучасності, і деякі їх, напевно, ввійдуть ЦДУ та вХХI століття.
Українська культура: становлення та розвиток
... культури став органічною частиною культури українського народу. Це - система господарства, декоративний розпис будинків, характер орнаменту розмальованої кераміки. У цьому плані можна говорити, що українська культура ... вплив на розвиток культури Київської ... цивілізацій, культура Київської Русі виявила яскраву самобутність. Значну роль у формуванні національної культури ... кочівники зі Сходу. Вони завоювали ...
Культури цивілізацій Стародавнього Сходу — найбільш древні з відомих нам цивілізацій. З. М. Крамер видав 1965 року книжку «Історія починається у Шумері» — і він був близьким істини. Багато в чому культуру древніх цивілізацій ми можемо бачити по письмовим джерелам, залишеним намшумерами. Не менший матеріал дають і такі археології, філології та інші джерела. Дослідників давно привертає до собі культура Сходу взагалі, а древнього Сходу — особливо. Тут склалася своєрідна культура, яка від європейської. У ХХІ столітті ми звикли оцінювати Схід «поблажливо», згори донизу, вважаючи, що це — цей тип культури,обреченний на відставання від культури Заходу і періодичну модернізацію. Але така стан — результат розвитку протягом останніх 3-4 століття — коротка мить історія. Велику ж його частина історичного часу культура Сходу випереджала Захід. Схід — «давав», Європа — «брала». Недарма з’явилося вислів: «Світло зі Сходу». Не повернеться це положення знову, вХХI столітті — хто знає про? По крайнього заходу, роль східної культури зараз, межі 2000 року, зростає, збільшується й інтерес до східної культурі. Тому обійти питання особливості виникнення вирощування цієї культури було практично неможливо.
Культуру Сходу відрізняє із Заходу багато. Навіть поняття «культури» Заході і Сході несе у собі різний зміст. Європейське розуміння культури йде від понять «обробіток», зміна, перетворення продукту природи в людський продукт. Грецька слово «>пайдейя» (від слова «>паис» — дитина), також означає «перетворення». І це китайське слово (ієрогліф) «>вень», аналогічне поняттю «культура»,пиктографически перегукується з накресленню символу «прикрасу»; «прикрашений людина». Звідси головний значення поняття — прикрасу, колір, витонченість, література. «Вень» протистоїть «>чжи» — щось недоторкане, естетично грубе, духовнонеутонченное.
Отже, якби Заході під культурою розуміється сукупність і матеріальних, і духовних продуктів людської діяльності, то, на Сході в культуру входять лише з продуктів, що роблять світ і людину «прикрашеними», «>утонченними» внутрішньо, «естетично» прикрашеними.
>Формационное своєрідність культури Сходу
До. А.Витфогель охарактеризував «східне суспільство» як первісно-общинний лад з експлуататорським державою. Ф.Текеи думав, щоХаньский Китай (зі ІІ. до зв. е.) вже було феодальним і доХIХ століття. Ф.Текеи, а й за них і Ж.Шено вважали, що «нетипову» лінію історичного поступу утворює вже культура Стародавню Грецію, отже, і європейська культура. Тоді як інший світ, зокрема і східні культури, цивілізації, дотримувався природним шляхом. Подібні тези відстоювали Є. З. Варга і Л. А. Сєдов.
А, щоб обгрунтувати правильність існування «азіатського способу виробництва», отже, і особливого «азіатського», «східного» типу культури, потрібно було обгрунтувати чотири параметра:
Культура Стародавнього Сходу (2)
... різних країнах Стародавнього Сходу. 2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії Історія ... до н.е. творцями перших цивілізацій на Землі стали народи, які ... продукт. Отже, створювалися умови для майнового розшарування і виникнення держави. Склався особливий тип держави ... - Персією (Іраном). Культура цих держав мала певні ... сторінки”, ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці ...
- особливий, азіатський, рівень розвитку продуктивних сил;
- особливу систему відносин власності;
- особливі методи присвоєння експлуататорами додаткового продукту;
- ·нерабовладельческую, але, до того ж час, і феодальну класову структуру.
У цілому нині, виділити ці параметри зірвалася.
Отже, говорити про Особливе «азіатському» типі культури Сходу годі й говорити, але можна треба про своєрідності культури Сходу. Адже і той ж базис «може знайти у своєму прояві нескінченні варіації і градації».
Ю. У. Качанівський виділив п’ять основних чорт, у яких проявляється своєрідність історичного поступу Сходу:
- сильніша тенденція збереження общинних структур;
- важлива економічна роль держави;
- встановлення верховної власності на грішну землю;
- тенденція розвитку феодалізму без великого поміщицького господарства;
- централізована, деспотична влада.
Як характерних ознак «азіатського» суспільства та його культури може бути:
- для характеристики продуктивних сил — рівень, обумовлений їх штучнимневозрастанием;
- як особливої системи відносин власності — системагосударственно-бюрократических, ієрархічних відносин;
- як особливих методів присвоєння додаткового продукту — метод експлуатації знань, превентивне перерозподіл додаткового продукту силу володіння знаннями;
- якнерабовладельческой й те водночас, не феодальної класової структури — специфічнесословно-кастовое, ієрархічне членування соціуму б із особливим місцем ньому колосальної прошарку чиновництва, інженерів та науковців.
Попри певні спільні риси культури цивілізацій Стародавнього Сходу:
- ранній перехід до бронзі як основному матеріалу культури (хоча ще тривалий час зберігаються кам’яні знаряддя праці) і
- поширення рабовласництва, існуючого поруч із общинним селянством, протиборствогосударственно-храмового іобщинно-частного секторів господарства та інші.,
- у тих культурах зберігаються відмінності, що обумовили три моделі цивілізацій.
Моделі культури цивілізацій Стародавнього Сходу
Перша модель культури цивілізацій складається у Месопотамії. Культурі Месопотамії передують цивілізація Єрихона (6-те тисячоліття до зв. е.),Точал-Киюка (>6-5-е тисячоліття до зв. е.).
У5-4-м тисячоліттях до зв. е. виникає цивілізація у верхньої Месопотамії. Спочатку державність у районі виникає у передгір’ях, і лише згодом спускається в долини річок Тигру і Євфрату. У4-3-м тисячоліттях до зв. е. цивілізація втягує й нижнє Дворіччі — з’являється Шумер.
На заливних землях в долині річки Євфрат хліборобські народи почали отримувати величезний на той час прибавочний продукт. Але необхідність її збереження та розподілу, і навіть організації общинних спільних робіт з регулювання водних потоків, створенню іригаційних споруд, дуже рано призвела до створення держави. Це держава включало у себе та місто, і прилеглу територію. Його запропонували називатиномом, на відміну поліса, держави-міста.Номи у старовинному Шумері розташовувалися річці чи зрошувальному каналі, а чи не на торговому шляху, що свідчить про слабкому розвитку торгівлі.
Модернізм як неокласична модель культури
... М.С. Кагана «Введення у історію світової культури» зроблено спробу визначити Модернізм саме з поглядуисторико– культурного типу.Историографическую базу даної роботи склали як і праці мислителів Х.Ортеги– і–Гассета, ...
Центром організації робіт і збереження додаткового продукту був храм. Храм був центром міста, держави. Тому така називають «храмовим».Правители «>енси» — держави — називали не під назвою території, міста, а, по імені бога тієї чи іншої храму. Храми були основними власниками землі, жрецтво виконувало і світські функції — контроль і організація робіт, і сакральні — проведення релігійних заходів. Жерці храму були й урядовими чиновниками, та представниками міської адміністрації.
Боги — це господарі території, її хранителі. Але вони ж — і персоніфіковані сили природи, астральні тіла, космічні стихії. Коженнома були свої боги. Міжномами відбувалася боротьба, перемоганома сприяла перемозі бога-заступника. Він обіймав чільне місце у пантеоні богів. Давньосхідна релігія — общинна. Тут не утворилося догм, вони не об’єднують у систему. Головне у такому релігії — ритуал, обряд, культ, а чи не віра, почуття, мисленне звернення, любов. Відчуття віри, любові до Богу з’явиться пізніше. На середину III тисячоліття до зв. е. (XXIV в. до зв. е.) відбувається об’єднанняномов у єдину державу. Воно нагадувало військовому союзі і залишалося неміцним. Давні шумери говорили на невідомому нам мові. Він належав до семітською групі мов. Але і вони винаходять лист, спочаткурисунчатое -пиктографию, потімслоговое — клинопис.
Шумер ворогував зАккадским царством, яке створено було семітськими племенами. Воно розташовувалося загалом Дворіччі. Через війну тривалої боротьби Шумер бувзавоеван і утворилося держава, котре об’єднало середнє і нижнє Дворіччі під владоюСаргона Стародавнього. У XXII в. до зв. е. царствоСаргонидов розпадається під тиском племенЗагроса, а ХХІ столітті — утворюється знову централізовану державу «>Урхалдейский», звідки відбувається Авраам. Від династії Ура залишилися сотні тисяч глинянихтабличек-документов, величезнізиккурати — храмові комплекси — прикрашали міста, склалася сувора система звітності, яку стежила бюрократія. Усі піддані царя іменувалися рабами. Зберігся звіт — табличка пастуха, де він повідомляє, де пас худобу. Є табличка про списання двох голубів на царську кухню. Та все це минуло. Створюється нову Російську державу — Вавилон. Історіяпродолжалась.Вторая модель культури цивілізації складається у древньому Єгипті, в долині Ніла. І за мовою населення Давнього Єгипту належить досемито-хамитской групі, тобто поріднений із давньоєврейською, арамейським,аккадским мовами, але є певний кревність і зберберо-ливийскими,кумитскими,гадскими мовами. На території Єгипту археологами знайдено сліди культур палеоліту, але зв’язати його з тим чи іншим етносом неможливо. Дуже рано у районі з’являються вироби з міді — в V-IV тисячоліттях до зв. е., але період систематичного поширення бронзи починається пізніше — у II тисячолітті до зв. е. і лише з боку еліти. Аж по Птолемеїв хлібороби користувалися виробами із каменю. Звідси відомий консерватизм культури. Щорічні розливи Ніла приносили багаті врожаї і вдосконалення знарядь праці і.
Становлення цивілізації у Давньому Єгипті відбувається у4-3-м тисячоліттях до зв. е., приблизно тоді водночас, що у Шумері. Спочатку Єгипті налічувалося до 40номов — центрів, цілком імовірно, племінних князювань. Кордониномов були досить стійкі і зберігалися на всьому протязі історії. Усю територію ділилася на частини: Верхній і Нижній Єгипет. Це членування й досить стійке. Фараон іменувався «>Владикой» «обох земель». Спочатку йшло освітуномов, потімноми об’єдналися удвічі царства, та був вже відбулося об’єднання царств,
Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
... великих площ антропогенних ландшафтів. Одні з них були визначені як заповідні території, закриті для масового відвідування, інші – навпаки, ... дачною резиденцією церковної знаті. У XVIII ст. на території цього великого лаврського господарства заклали прекрасний сад, який ... люд. З болем спостерігаючи, як палають їхні оселі, жителі міста в розпачі голосили, оплакували загибель близьких. Звідси й назва ...
