Персональні дані

Поняття та особливості персональних даних

Джерела правового регулювання в області персональних даних

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Захист персональних даних громадян Російської Федерації задача досить нагальна. У разі якщо персональні дані використовуються довільно і стають доступними особам, яким вони не повинні бути відомі, громадянам наноситься моральну шкоду і матеріальний збиток.

В даний час, що характеризується бурхливим розвитком інформаційних технологій, на перший план постає питання захисту персональних даних при їх накопиченні, обробці та передачі з використанням засобів інформатизації. Для регулювання інформаційних правовідносин в області персональних даних законодавцем встановлений цілий ряд нормативно-правових актів. Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що аналіз правового регулювання персональних даних в системі інформації досить актуальне.

Мета даної роботи розглянути основні нормативно-правові акти, які використовуються в сфері персональних даних для визначення їх правового статусу. Ця мета досягається за рахунок вирішення наступних завдань: визначення поняття персональних даних та їх особливостей в нормативно-правових актах, виділення основних джерел законодавства, що включає в себе норми права в області персональних даних.

Матеріалами для цієї роботи послужили навчальні посібники та публікації таких авторів як Бачило І.Л., Городов О.А., Лютов Н.Л., Шалигіна Л.С.

Поняття та особливості персональних даних

Введені в правовий обіг Указом Президента РФ від 6 березня 1997 р. № 188 В«Про затвердження Переліку відомостей конфіденційного характеруВ» і отримали значне поширення у зв’язку з прийняттям нового Трудового кодексу РФ персональні дані поступово стають невід’ємною частиною інформаційних процесів, пов’язаних з обробкою, використанням та захистом відомостей конфіденційного характеру.

Персональні дані за змістом Федерального закону від 27.07.2006 р. № 152-ФЗ В«Про персональних данихВ» представляються в якості інформації, нерозривно пов’язаної з особистістю її володаря. Визначаючи персональні дані в якості відкритого переліку відомостей, незалежно від форми їх подання (ст. 2 ФЗ від 27 липня 2006 р. № 149-ФЗ В«Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації), законодавець тим самим зберіг можливість їх розширення в міру того, як буде змінюватися соціальний статус їх володаря на конкретному етапі його життєвого шляху. В основу такого роду системи за змістом ст. 2 покладені: прізвище, ім’я, по батькові, рік, місяць, дата і місце народження, адреса, сімейний, соціальне, майнове положення, освіта, професія, доходи фізичної особи. До складу персональних даних підлягають включенню також відомості, пов’язані з надходженням на роботу (службу), її проходженням і звільненням; дані про дружину, дітей і інших членів сім’ї володаря, дані, що дозволяють визначити місце проживання, поштова адреса, телефон та інші індивідуальні засоби комунікації цивільного службовця, а також його дружини (її чоловіка), дітей та інших членів його сім’ї, дані, дозволяють визначити місцезнаходження об’єктів нерухомості, що належать цивільному службовцю на праві власності або перебувають у його користуванні, відомості про доходи, майно і зобов’язання майнового характеру, відомості про факти, події і обставини приватного життя громадянина, дозволяють ідентифікувати його особу, відомості, що стали відомими працівнику органу реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з державною реєстрацією акту цивільного стану, володіння мовами (рідна мова, російську мову, іншу мову або інші мови), освіта загальна (початкова загальне, основне загальне, середнє (повне) загальне) і професійна (початкове професійне, середню професійну, вищу професійну, фундаментальну наукову, професійну), житлові умови (тип житлового приміщення, час будівлі будинку, розмір загальної та житлової площі, кількість житлових кімнат, види благоустрою житлового приміщення), джерела засобів до існування (дохід від трудової діяльності або іншого заняття, пенсія, в тому числі пенсія по інвалідності, стипендія, допомога, інший вид державного забезпечення, інший джерело засобів до існування).

16 стр., 7728 слов

Публічний виступ і його жанри реферат написання реферату

... її вираження; 9) самоаналіз написаного. Писемне мовлення визначається як загальною культурою Культура наукової мови Термін «культура української мови» має кілька визначень., Одним із різновидів культури мовлення є наукове ... «культура мови» (А. Коваль, М. Жовтобрюх, А. Пилинський). У дослідженнях 70–90-х років ХХ ст. розглядали проблеми писемної та усної форм наукового мовлення, його адресованості, ...

[1]

Персональні дані відносяться до категорії конфіденційної інформації, що припускає відсутність вільного доступу до неї та наявність ефективної системи її захисту. Включення персональних даних в розряд конфіденційних відомостей направлено на запобігання несанкціонованим дій по знищенню, модифікації, спотворення, копіювання, блокування інформації, запобігання інших форм незаконного втручання в особисте життя громадянина.

Діючі щодо них обмеження знімаються при наявності згоди власника персональних даних. Останнє передбачається також і в тому випадку, коли суб’єкт виконує ряд покладених на нього обов’язків, наприклад при оформленні паспорта, реєстрації актів цивільного стану і т.п.

Представлені в якості динамічної монолітної категорії, персональні мають досить чітке внутрішнє структурування. Формування в їх складі низки самостійних груп відомостей обумовлено необхідністю їх підвищеної правового захисту. У цьому зв’язку прийнято розрізняти:

1) загальнодоступні персональні дані, доступ до яких необмеженого кола осіб надано за згодою суб’єкта персональних даних або на які відповідно до федеральних законів не поширюється вимога дотримання конфіденційності.

До розряду загальнодоступних персональних даних можуть бути віднесені: прізвище, ім’я, по батькові, рік і місце народження, адреса, абонентський номер, відомості про професію суб’єкта персональних даних. Загальнодоступна інформація може використовуватися будь-якими особами на їх розсуд при дотриманні встановлених федеральними законами обмежень щодо поширення такої інформації. Власник інформації, що стала загальнодоступною за її рішенням, вправі вимагати від осіб, які розповсюджують таку інформацію, вказувати себе в Як джерело такої інформації.

10 стр., 4990 слов

Еволюція носіїв інформації

... файлової системи необхідно виконати архівацію даних для збереження інформації і потім відформатувати розділ із ... (пошук, читання, запис тощо), високий рівень захисту даних, стабільність роботи і багато додаткових можливостей, ... Файлова система організує розміщення файлів на носії для виконання задач пошуку, запис і ... для тих частин файла, в які записуються дані; ) створювати дискові квоти для кожного ...

Федеральний закон В«Про персональних данихВ» передбачає, що вимога про конфіденційність інформації не розповсюджується стосовно до персональних даних у випадках, прямо обумовлених федеральним законом. Слід зазначити, що в даний час жоден з діючих федеральних законів не містить прямої вказівки на можливість вільного використання конфіденційної інформації;

2) біометричні персональні дані, що характеризують фізіологічні особливості людини і на основі яких можна встановити його особистість;

3) персональні дані спеціальної категорії, що включають в свій склад дані, що стосуються расової, національної належності, політичних поглядів, релігійних чи філософських переконань, стану здоров’я, інтимного життя особи.

При цьому слід зазначити, що Федеральний закон В«Про персональних даних В»не проводить принципових відмінностей щодо внутрішнього змісту персональних даних, представляючи останні в якості єдиного самостійного об’єкта правового захисту. Підхід такого роду цілком пояснимо цілями, сформульованими розробниками розглянутого нормативного акту, — забезпеченням захисту конфіденційності всього масиву персональних даних без обліку їх змісту і ступеня належності до особистості власника. [2]

Слід зазначити, що розподіл персональних даних по самостійним категоріям має місце в більшості інших законодавчих і підзаконних нормативних правових актах. [3] В основу існуючої категоризації покладено критерій їх цільового використання. Зокрема, нормами Трудового кодексу РФ передбачено, що персональні дані працівника являють собою узагальнені дані останнього, необхідні роботодавцю в Для забезпечення додержання законів та інших нормативних правових актів, сприяння працівникам у працевлаштуванні, навчанні і просуванні по службі, забезпечення особистої безпеки працівників, конт…