Екологічна культура – це рівень сприйняття людьми природи, навколишнього світу і — оцінка свого становища у Всесвіті, ставлення людини до світу. Тут слід відразу прояснити, що мають на увазі не ставлення чоловіки й світу, що передбачає ще й зворотний зв’язок, лише ставлення до його самого до світу, до живої природи.
Тому, у зв’язку з глобальною екологічною кризою, необхідно прояснити, які відносини чоловіки й природи вважатимуться гармонійними, як людська діяльність впливає навколишнє середовище і відзначити, чому екологічна культура такий важливий тепер. Також вельми важливо помітити, і рівень екологічної культуру співвідноситься зі станом у світі, у яких кореляційних відносинах він перебуває з глобальною екологічною кризою. У результаті, слід показати, що справжній рівень екологічної культуру прямо пропорційний екологічної обстановці у світі, перебуває у прямої залежності від сприйняття біосфери.
До появи людини її діяльного ставлення до природи в живому світі панували взаємна гармонійна залежність і зв’язаність, можна сказати, що існувала екологічна гармонія. З появою людини починається процес порушення гармонійного рівноваги. Опановуючи природу у процесі праці, людина не враховував необхідності поваги закономірностей, які панують у біосфері і своєю діяльністю порушував врівноваженість умов і впливів в природної середовищі.
З розвитком виробничих сил, що дозволяють освоювати природу з великим розмахом та розширенням числа жителів Землі деградація природного довкілля сягає небувалого небезпечної існування людей розміру, тож цілком виправдано говорити про екологічну кризу, котрі можуть перетворитися на екологічну катастрофу.
Екологічні проблеми, що виявляються порушення врівноваженості умов і впливів в екологічної середовищі людини, виникли як наслідок експлуататорського відносини людини до природи, стрімкого зростання технології, розмаху індустріалізації і зростання населення.
Забруднення природного довкілля виробляють кількісні і якісні забруднювачі. Кількісні забруднювачі – речовини, які людина не створює, існують у природі, але звільняє дуже багато їх, і усе веде спричиняє порушення екологічного рівноваги.
Якісні забруднювачі – речовини, вироблені людиною, — синтетичні речовини. Вони негативно впливають на живі суті й на людини, т.к. проти них людський організм неспроможне захищатися. Тим більше що, то вона може впливати кількості квантитативных забруднювачів переважно трьома способами: порушенням циклу обміну речовин після звільнення значної частини субстанцій, аналізованої як нейтральна, але її сильно порушує встановлений природне рівновагу; випусканням обмеженої кількості речовини на невеличкий поверхні, що у природі перебуває у природному становищі, що Росія може у цьому просторі призвести до небажаним катастрофічних наслідків, додаванням небезпечного речовини навіть у місці його природної концентрації.
Реферат художня культура і світ людини
... культуру, що у своє чергу створює наразі і покращує людини. ПРЕДМЕТОМ дослідження є культура і ... історії від створення світу і гріхопадіння людини остаточно світу і Страшного суду. І лиш, коли історичне ... народжене у ньому від природи. Структура культури Оскільки культура є освітою, які зачіпають ... декоративною, світ, у якому живемо -синтетичен, і складається з хитромудрих винаходів. Тривога втрати і ...
З усього цього, у моїй роботі йтиметься про терміні культури, поняття екологічної культуру, у тому, наскільки актуальна ця проблематика зараз, зачеплю питання опрацюванні даної проблематики у сучасній науці, і ролі екологічного знання на науковому співтоваристві. Також відчутно мені – пояснити, що розуміється під біосферою і ноосферою як і сприймається біоетика населенням.
1. Поняття екологічної культуру.
Екологічна культура – порівняно нова проблема, яка гостро постала у зв’язку з тим, що впритул наблизилося до глобальному екологічному кризи. І ми чудово, що чимало території через господарську діяльність людини виявилися загрязнёнными, що позначилося для здоров’я і ролі населення. Можна сміливо сказати прямо, внаслідок антропогенної діяльності навколишня природа виявилася перед прямий загрозою знищення. Через нерозумного ставлення до неї і до її ресурсів, через неправильне розуміння свого місця та становища у Всесвіті людству загрожує деградація і вимирання. Тому проблема “правильного” сприйняття природи, як і “екологічної культуру” відбуває о сьогодні на чільне місце. Чим раніше вчені почнуть “сполох”, ніж раніше люди почнуть переглядати результати своєї діяльності й коригувати мети, розміряючи свої цілі із засобами, якими володіє природа, то швидше можна буде потрапити можливість перейти до виправленню помилок, як і світоглядної сфері, і у сфері економічної.
Але, на жаль, проблема “екологічної культуру” ще мало вивчена. Серед перших, хто підійшов до проблеми экокультуры був знаменитий мислитель і дослідник В.І. Вернадський; він вперше серьёзнейшим чином пропрацював термін “біосфера”, займався проблемами людського існування світу. Можна назвати Мальтуса, Ле Шателье-Брауна, Б. Коммонера та інших. Але, тим щонайменше, рамки заданої теми змушують оцінити проблему з іншого боку, бо цікавить проблема сприйняття суспільством екологічної культуру.
Але як безпосередньо можливість перейти до цієї проблематики, необхідно прояснити, що таке культура що таке екологія, оскільки самотужки сфера экокультуры залишиться порожній.
Слово “культура” походить від латинського дієслова cultum, що спочатку означало “обробіток грунту”. Пізніше вона стала розумітись як “шанування богів”, що підтверджує отримане в спадщину слово “культ” [1, c.154]. І це дійсно, протягом усього середньовіччя, та й пізній античності, “культура” була тісно пов’язана з релігією, духовними цінностей і т.п. Але з початком епохи модерну це поняття піддалося глибокому переосмислення. На початку під “культурою” розумілася сукупність потребує матеріальних та духовні цінності, накопичених людством за період його існування, тобто живопис, архітектура, мову, писемність, обряди, ставлення до світу, але потім, з відкриттям інших цивілізацій, виникла потреба у розширенні цього поняття. Як показало життя, “людство, будучи єдиним біологічним виглядом, будь-коли було єдиним соціальним колективом”. Понад те, культурні норми і правил є спадковими ознаками, закладені у наших генах, вони засвоюються протягом усього життя, з допомогою навчання, цілеспрямованої праці та культурної діяльності. Тобто якщо це свідчить, кожен народ унікальна одиницею, що створює свою неповторну і своєрідну культуру. Звідси стає зрозуміло теза у тому, кожен народ має своєї унікальної культурою: він століттями накопичує культурні цінності, які залежать від багатьох привхідних деталей: географічне розташування, кліматичних умов, розмірів території Франції і т.д..
Культура як ціннісна система
... Як будь-яка система, вона може бути структурована по різних підставах. По носіям культура поділяється на культуру загальнолюдську (або світову); національну; культуру ... культуры // Методологические проблемы освоения культуры .- Куйбышев,1988.- С.7. . Культуру ... Професійна культура створюється людьми, професійно зайнятими даною сферою діяльності і, як правило, ... праці, як і до інших цінностей, ...
За природою культура мінлива і спроможна до самооновлення, але є свого роду знаком, що дозволяє ідентифікувати кожного члена співтовариства до цієї цивілізації. Культура є продуктом колективної діяльності членів одного народу, що у кожної конкретної сфері створює свій власний і унікальний соціокультурний код. Недарма говоримо у тому, що є культура мови, культура поведінки, економічна, правова, екологічна культури та багатьох інших, що одиничної й імідж неповторної приналежністю кожної нації.
Отже, сприйняття культури залежить від чоловіка, належав до конкретному співтовариству. Але базисної основою культури усе ж, на мою думку, є накопичені народом цінності у Московській духовній області (віра, звичаї, мову, література та інших.) у сфері матеріальної (архітектура, скульптура, живопис тощо. буд.).
Але, попри це, усе ж таки існує щось чи якийсь загальний культурний архетип, що сприяє міжкультурної комунікації.
А сьогодні екологія виникла наприкінці ХІХ століття, але вона позначала вчення про живих організмах, їх взаємозв’язки та на природу загалом. Але по-справжньому актуальне значення екологія в середині двадцятого століття, коли науковці з Сполучених Штатів виявили пропорційну залежність забруднення грунтів та світового океану, знищення багатьох видів звірів від антропогенної діяльності. Інакше кажучи, коли дослідники усвідомили, що у водоймах, розміщених у безпосередній близькості до заводів і фабрик гине риба і планктон, коли зрозуміли, у результаті нерозумної сільськогосподарської діяльності виснажуються грунту, тоді екологія придбала своє насущне значення.
Отже, з кінця шістдесятих років людство зіштовхнулося з проблемою “глобальної кризи”. Розвиток промисловості, індустріалізація, Науково-технічна революція, масове зведення лісів, будівництво заводів-гігантів, атомних, теплових і гідроелектростанцій, процес виснаження і опустынивания земель призвела до з того що перед світовим співтовариством постало питання виживання і збереження людину, як виду.
2. Порушення екологічного рівноваги
Сьогодні порушення екологічного рівноваги виражається у багатьох формах. Можна сміливо сказати, що є єдиної думки у тому, що формами є:
- нераціональна експлуатація невідновлюваних природних ресурсів (джерел сировини й енергії), супроводжувана небезпекою швидко вичерпатися;
- забруднення біосфери шкідливими відходами;
- велика концентрація господарських об’єктів і урбанізація, збіднення природних пейзажів і зменшення вільних територій на відпочинок і лікування.
Основні причини цих форм висловлювання екологічної кризи є швидкий економічне зростання і форсована індустріалізація, яка веде до урбанізації.
Стихійні явища на території України
... досягнення максимальної продуктивності та мінімального порушення рівноваги лісової екосистеми, підвищення її стійкості, ... найбільш водомісткі промислові і сільськогосподарські виробництва, розміщені великі міста (селища), об'єкти ... справляється з цими "сплесками" природних стихій за рахунок механізмів саморегуляції ... реальні та потенційні; цілеспрямовані та стихійні; прямі та опосередковані; актуальні ...
Швидкий економічного зростання, заснований розвиток продуктивних сил, забезпечує їх розвиток, поліпшення умов праці, зменшення бідності та збільшення громадського багатства, підйом культурного і матеріального багатства нашого суспільства та збільшення середній тривалості життя.
Але водночас наслідком прискореного економічного зростання є деградація природи, тобто. порушенням екологічного рівноваги. З прискоренням господарського розвитку убыстряется економічне освоєння природи, інтенсифікується використання природних матеріалів і карати всіх ресурсів. З експонентним зростанням виробництва й зростають все виробничі ресурси, зростає використання капіталу, розтрата сировини й енергії i твердих речовин і відходів, які дедалі більше інтенсивно забруднюють довкілля отже забруднення природи іде за рахунок експоненційною кривою.
Наслідки урбанізованого економічного зростання для природного довкілля бувають багатопланові, передусім інтенсивнішу використання природних ресурсів, насамперед невідновних, ставить нас перед небезпекою їхній повній вироблення. У той самий період із зростанням експлуатації природних ресурсів зростає кількість відходів, внесених в природу. Величезні розтрати сировини й енергії, супроводжують індустріальне розвиток, направляють сучасну технологію і виникає швидкий пошук природних ресурсів. А виробництво вторинних продуктів збільшує масу чуток і число нових речовин, яких у природі й які мають природних ассимиляторах, в такий спосіб, в экосфере стає дедалі більше матеріалів, їй не властивих і які вона неспроможна переробити чи вжити у життєвих процесах. Можна вільно погодитися, що специфічність сучасної екологічній ситуації випливає що з зростаючого впливу особи на одне природу, що з якісних змін, що викликаються кількісним зростанням продуктивних наснаги в реалізації світі. І перший і другий моменти спираються на сучасний науково-технічний прогрес, пануючу техніку виробництва, які переважно створюються розвиненими капіталістичними країнами. Розвиток техніки і технології, передусім, орієнтоване на односторонню експлуатацію природних джерел, а чи не з їхньої оновлення й розширене відтворення, це веде до пришвидшеного виробітку рідкісних невідновлюваних ресурсів
Ці щодо стрімкі зміни від ритму природних процесів, де мутації відбуваються у досить високі тимчасові проміжки.
Це невідповідність між еволюційним ходом природних макропроцесів і змінами у результаті діяльності людей окремих компонентах природної системи створить серйозні порушення у природної середовищі і одна із чинників справжнього екологічної кризи у світі.
Деградація довкілля й які з неї екологічні порушення є продуктом лише розвитку ознака тимчасових і випадкових порушень. Навпаки, деградація природного довкілля є показник найглибшій індустріальної цивілізації й надінтенсивного способу виробництва. Оскільки індустріальна система капіталізму сильно збільшує можливості виробництва та владу природної, вона містить насіння систематичного розпорошення людських і природних сил.
У економіці, ставить за мету максимальне зростання прибутку, існує комбінація чинників: природних джерел (повітря, вода, мінерали, хто був досі безплатними й у яких немає існувало заміни); коштів виробництва, які мають нерухомий капітал (які зношуються і який потрібно заміняти більш потужними і ефективними), робочої сили (що також повинна відтворюватися) [2, c.36].
Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
... столиці Індії – Делі на Х Генеральній асамблеї Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів було погоджено, що національний парк повинен становити досить велику територію, що включає ... за кордон надходять саджанці троянд. Тут їх вирощується понад 150 сортів. Історія розвитку парків в УРСР Соціалістичні принципи природокористування закріплено у статті 18 Конституції СРСР, ...
Порушення екологічного рівноваги в світі прийняло такі розміри, що сталося порушення рівноваги між природними системами, необхідні життя й управління промислових, технологічних і демографічних потреб людства. Ознаками екологічних проблем є, проблема їжі, демографічний вибух, виснаження природних ресурсів (джерел сировини й енергії) і забруднення повітря та води. Тому сучасна людина перебуває, то, можливо, перед важким випробуванням весь час свого розвитку: як перебороти економічну кризу людства?
3. Екологічні проблеми
Екологічні проблеми сучасності за своїми масштабами умовно можна розділити на локальні, регіональні і глобальні і вимагають для свого рішення неоднакових коштів рішення і різних за характеру наукових розробок.
Приклад локальної екологічної проблеми — завод, відпущення без очищення у ріку свої промстоки, шкідливі здоров’ю людей. Це — порушення закону. Органи охорони навколишнього середовища і навіть громадськість мають крізь суд оштрафувати такий підприємство і під загрозою закриття змусити його будувати очисні споруди. Особливою науки у своїй непотрібен.
Прикладом регіональних екологічних проблем може бути Кузбасс — майже замкнута горах улоговина, заповнена газами коксових печей і димами металургійного гіганта, про уловлюванні яких за будівництві хто б думав, чи высыхающее Аральське морі купно з різким погіршенням екологічної обстановки на його периферії, чи висока радіоактивність грунтів околицях, що прилягають до Чорнобиля [3, c.222].
Для таких проблем вже потрібні наукових досліджень. У першому випадку — розробка раціональних методів поглинання димових і газових аерозолів, у другому — точні гідрологічні дослідження розробки рекомендацій до збільшення стоку в Аральське море, у третій — з’ясування впливу здоров’я населення тривалого впливу слабких доз радіації і розробка методів дезактивації грунтів.
Антропогенное вплив на природу досягло таких масштабів, що виникла проблема глобального характеру. Нині ж час торкнутися конкретним екологічні проблеми.
4. Потепління клімату
Начавшееся у другій половині ХХ століття різке потепління клімату є достовірним фактом. Ми її відчуваємо з більш м’яким, ніж раніше, зимам. Середня температура приземного шару повітря проти 1956-1957 роками, коли проводився Перший міжнародний геофізичний рік, зросла на 0,7°С. На екваторі потепління немає, та що ближчі один до полюсах, тим вона помітнішою. За Полярним колом воно досягає 2 °С. На Північному полюсі підлідна вода потепліла на 1°С і крижаної покрив почав підтавати знизу.
У чому причини цього явища? Одні науковці вважають, що це — результат спалювання безлічі органічного палива й виділення у
