ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ І ОБЛІКУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
РЕФЕРАТ
на тему:
«ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИТЕЦЬ ГЕОРГІЙ ІВАНОВИЧ НАРБУТ»
підготовлений: студент Ф-11 групи
Пилипенко Наталія Вікторівна
Вступ
Ге оргій (Юрій) Іванович Нарбут (25 лютого (9 березня) 1886 р., Нарбутівка — 23 травня 1920 р., Київ) — видатний український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок).
Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.
Проживши лише 34 роки, він зумів зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва.
Універсальність обдарування та глибина інтелекту дали митцеві змогу працювати у царині акварелі й силуету, пера й олівця, шрифтової композиції й геральдичних знаків, кольорового естампа й книжкової ілюстрації, символічної картинки й анімаційної сценки.
Біографія Г. Нарбута
Г. Нарбут н ародився 25 лютого 1886 року, на хуторі Нарбутівці біля Глухова (зараз Сумської області), у сім’ї, яка походила з старовинного, але збіднілого дворянського роду. Георгій Нарбут мав молодшого брата Володимира Нарбута, який в майбутньому став відомим поетом. Початкову художню освіту здобув самотужки. В 1906-1917 рр. жив у Петербурзі. Деякий час вчився в І. Білібіна і М. Добужинського. У 1909 р. удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Холлоші. Після повернення до Петербурга став членом мистецького об’єднання «Світ мистецтва». У1910-1912 рр. працював над ілюстраціями до казок Ганса Крістіана Андерсена, байок І. Крилова, народних казок. художник графік нарбут ілюстрація
Як чудовий знавець українського стародавнього мистецтва і гер альдики, Нарбут виконав безліч гербів, ілюстрував або оформлював Малоросійський Гербовник (В. Лукомського і В. Модзалевського, 1914), «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Старовинна архітектура Галичини»(Ю. Лукомського, 1905), «Стародавні садиби Харківської губернії» (1917) та ін. Нарбут щоліта приїздив в Україну до Глухова, де вивчав пам’ятки української старовини. Свій герб Нарбут підписав так: «Мазепинець полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син, гербів і емблем живописець» (1912).
Г. Нарбут. Алегорія «1914 рік», фрагмент
У березні 1917 переїхав до Києва. Нарбут створював ескізи військових мундирів армії України, оформлень упаковок та етикеток для українських товарів. Розробив поштові марки Української Народної Республіки в 30, 40 і 50 шагів. У вересні 1917 став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв, а з грудня 1917 (за іншими даними, з лютого 1918) — її ректором. В цей період Нарбут виконав циклдержавних паперів, крім марок він розробляв, банкноти, грамоти, листівки. Георгій Нарбут розробив проекти Державного Герба і Печатки Української держави. 18 липня 1918 р. гетьман Скоропадський затвердив спроектовану Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб.
Особливості української культури у ХХ ст. — Культура — ...
... Української РСР було включено Крим. Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. ... досягнень інших національних культур. Це конкретно виявилося ... На початку століття в українській ... став організатором "Молодого театру" у Києві, в якому на високому художньому рівні вирішувалися завдання оновлення українського сценічного мистецтва. ...
Дизайн Г. Нарбута. Печатка Української держави, Дизайн Г. Нарбута. Печатка Укр. Академії мистецтв із погруддям Мінерви, 1918 р.
Згодом співпрацював із журналами «Наше минуле», «Зорі», «Солнце Труда», «Мистецтво» та ін. До учнів і послідовників Нарбута належать М. Кірнарський, П. Ковжун, Р. Лісовський, Л. Хижинський, І. Мозолевський, А. Могилевський, Л. Лозовський, А. Середа,О. Маренков.
Помер Г. Нарбут від тифу 23 травня 1920 року у Києві.
Син художника, Данило Георгійович Нарбут (1916-1998) — відомий художник, сотник УПА, лауреат Шевченківської премії, творчість якого базувалась переважно на мотивах української історії і етнографії.
Дочка Георгія Нарбута, Марина Березовська — українська класична танцівниця, хореограф, після Другої світової війни емігрувала до Австралії, де викладала характерний танець в різних балетних школах.
Творчість Г. Нарбута
Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Рання творчість Нарбута зазнала значного впливу широковідомого об’єднання художників «Світ мистецтва». Крім творчості художників «Світ мистецтва» у галузі театрально-декораційного мистецтва та книжкової графіки, визначальний вплив на Нарбута справило давнє українське малярство і графіка XVII-XVIII століть, геральдика українських родів, графіка українських рукописів і стародруків. З часом Нарбут виріс у глибоко оригінального митця, довкола якого утворилась ціла школа з його послідовників у галузі графіки й ілюстрування книжок.
Г. Нарбут. Ілюстрація до книги Б. Дікса «Іграшки», 1911 р.
Г. Нарбут. Ілюстрація до вірша В. Нарбута « П е редпасхальне» , 1919 р.
Ним, разом з його сучасниками: Василем Кричевським,Тимофієм і Михайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20 — 30-х років в графіці.
Г. Нарбут. Украина, 1907 р.
Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об’єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.
Декоративно-прикладне мистецтво Галичини
... розвитку декоративного мистецтва від часу його виникнення до кінця ХХ століття; усистематизувати напрямки та види декоративного мистецтва; проаналізувати види народного декоративного мистецтва, що переважають на Галичині; з’ясувати та узагальнити художні особливості декоративного мистецтва історико ...
Г. Нарбут. Лист букви «І» з книги «Українська абетка». 1 917 р.
Георгій Нарбут є оформлювачем банкнот української гривні доби Української Народної Республіки.
Г. Нарбут, дизайн банкноти 500 гривень
Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію.
Г. Нарбут, ілюстрація до «Енеїди»
Г. Нарбут. Портрет гетьмана Богдана Хмельніцького
Вплив Г. Нарбута на становлення інших художників
Маючи величезний авторитет у художніх колах, Нарбут за короткий період зумів своєю творчістю кардинально змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурному житті суспільства. Творець нового, ХХ сторіччя, він мав безпосередній контакт зі своїм глядачем. Його образи, відтворені в книгах і періодиці, були в кожному домі, ставши невід’ємною часткою життя народу. Доробок художника в галузі шрифта став вираженням епохи і на багато років наперед визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні.
Георгій Нарбут мав величезний вплив і на становлення інших художників, таких, як Сергій Конончук та Микола Алексєєв. Сергію Конончуку особливо імпонувала і була близькою творчість видатних російських радянських графіків і особливо Г. Нарбута, який був серед тих, хто поклав початок українській радянській графіці. Творча спадщина Г. Нарбута була для С. Конончука справжньою школою і джерелом творчого натхнення. Властиві йому тонка стилізація мотивів ампіру, звернення до традицій українського бароко, до орнаментики та геральдики старовинних українських гравюр вплинули на формування образної мови Конончука.
Висновки
Георгій Нарбут захоплено творив фундамент національного мистецтва. Творив нову, відповідну часові художню мову, базовану на традиційному українському мистецтві, а також на досягненнях візантійських і барокових. Орнаменти вишивок і гаптувань, ткацтва й писанкарства, різьблення й вибійок у творчій праці Нарбута виявлялися в цілком сучасних, професійних роботах. Розмаїття народного досвіду трансформувалося через серце й руки майстра в національне українське мистецтво. Мистецтвознавець Степан Таранушенко писав: «В особі Нарбута… українське мистецтво здобуло першорядного майстра європейської виучки й діапазону творчості, одночасно з тим Україна дала світовій культурі блискучого, яскраво національного графіка».
Список використаних джерел
Художник республiки, «Украіна молода», №166, 12.09.2006.
Гриневич В. Георгій Нарбут малював правою і лівою рукою. «Країна», №7 (60), 25.02.2011.
Ковпаненко Н. Нарбут Георгій Іванович. Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України НАН України, 2005. — Ч. 2. — С.76 — 83.
Перші грошові знаки — творчий внесок Г. Нарбута в історію незалежної України початку ХХ ст. Сайт Дніпропетровського НІМ ім. Д. Яворницького.
Культурний розвиток України
... де відбивалися найважливіші історичні події, особливо багато розповідалося про захист рідної землі. У Київській Русі високого рівня досягла й музична культура, яка своїм корінням була ... мистецтва продовжували сарматські племена, що згодом витіснили скіфів з південних степів України. Сарматське мистецтво характеризується поліхромією та оздобленням зброї, інших ужиткових речей. Продовжується ...
Дудник І. Від книжки до гривні. Український стиль Георгія Нарбута. «Історична правда», 26.08.2011.
