Театр шекспіра глобус

Реферат

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Тема

«Театр Шекспіра»

Виконала

ст. грн.ЕНМ-08

>Фомиченко А.В

Перевірила

>КоломиецьЕ.Б

Кіровоград 2010

Театр «Глобус», одне із найстаріших лондонських театрів, розташований на південному березі Темзи.

Славнозвісна історія театру Шекспіра «Глобус» почалася 1599, як у Лондоні,отличавшемся дуже любили до театрального мистецтву, одна одною будувалися будинку публічних загальнодоступних театрів. При спорудженні «>Глобуса» було використано будівельні матеріали, які від розібраного будинку найпершого громадського лондонського театру (він і називався — «Театр»).

У власників будинку, трупи знаменитих англійських акторівБербеджей, минув термін земельної оренди; ось вони й вирішили відбудувати театр на на новому місці. Таке рішення, безсумнівно, мав стосунок та головний драматург трупи — Вільям Шекспір, до 1599 став однією з пайовиків театруБербеджа «Слуги лорда камергера».

З ім’ям цієї трупи пов’язано творчість Шекспіра — його драматична і акторська діяльність. Саме постановка творів Шекспіра та інших драматургів епохи Відродження робили цей театр однією з найважливіших центрів культурному житті країни. Саме на цей час (з XVI століття) сценічне мистецтво з аматорського перетворюється на професійне. Виникають трупи акторів, провідних спочатку бродячу існування. Вони переїжджають із міста у місто, даючи уявлення про ярмарках й у готельних дворах. Стало розвиватися меценатство. Представники багатих аристократичних пологів приймали акторів у склад своєї челяді — це давав їм офіційне громадське становище, хоч і надзвичайно низька.

Актори вважалися слугами будь-якого вельможі. Це становище акторів і зафіксувалося в назві труп — «Слуги лордаКамергера», «Слуги лорда Адмірала», «Слуги лордаХендсона». Коли на престол вступив Яків I, право сприяти трупам було наданий тільки членам королівської сім’ї. Відповідно трупи було на «>Слуг його величності Короля» чи «>Слуг його високостіНаследного принца» тощо.

Театр в Англії від початку формується, як приватне юридичне підприємство нею переймаються підприємці. Вони будували театральні будинку, які здавалисявнаем акторським трупам. Про це власник отримував велику частку зборів зі спектаклів. Але існували і акторські товариства на паях. На таких засадах будувалася життя трупи, у якій перебував Шекспір. Не все актори трупи перебували пайовиками — актори бідніші на платню й у розподілі доходів участі. Такою була становище акторів на другорядних ролях і підлітків, які відігравали жіночі ролі. Кожна трупа мала драматургів, писали нею п’єси.

16 стр., 7691 слов

Вплив лялькового театру на виховання естетичних почуттів дошкільника

... Рама і Шила та ін. Скоморохи вимовляли за деревяних акторів свої кумедні, часом цинічні, жарти й поширювали ляльковий театр у всій Європі. Свого часу М. Бахтін показав, ... діяльність дитячих театрів, можна виділити такі тенденції їх розвитку: релігійний театр, театр гуманістичних шкіл, професійний театр, народні дитячі трупи, придворні театри. Протягом століть діти брали участь у релігійно-церковних ...

Зв’язок авторів перегукуються з театром була дуже тісній. Саме автор роз’яснював акторам як слід ставити п’єсу. Матеріальне становище драматургів, які працювали підприємців та жили лише з літературний заробіток, було чимало важким.Актер-пайщик і драматург Шекспір зумів домогтися сприятливіших умов своєї творчості. З іншого боку, він мав покровителі. Значні суми він дістав листа від графаСаутгемптона. Та загалом працю драматурга цінувався низько і оплачувався погано. Місцем для театральних уявлень були й банкетні зали у палацах короля і знаті, двори готелів, і навіть майданчики для цькування ведмедів і півнячих боїв.

Спеціальні театральні приміщення з’явилися торік у останньої чверті XVI століття. Початок будівництва постійних театрів поклав ДжемсБербедж, спорудив в 1576 року приміщення для театральних уявлень, який він назвав «Театр».

У Лондоні з кінця XVI століття було три виду театрів — придворний, окремий і публічний. Вони розрізнялися за складом глядачів, за устроєм, репертуару і стилю гри. Театри широкій публіці будувалися у Лондоні переважно поза Сіті, тобто поза юрисдикції лондонського муніципалітету, що пояснювалося пуританським духом буржуазії, вороже що належить до театру взагалі. Міські театри були двох типів. Ці театри або не мали даху. Найчастіше вони були круглої форми.

Театр «Глобус» буввосьмигранним. Його глядацьку залу був овальну майданчик, обнесений високої стіною, по внутрішній стороні якої йшли ложі для аристократії. Із них розміщалася галерея для заможних громадян. Глядачі стояли навколо трьох сторін майданчики. Деякі привілейовані глядачі сиділи в самої сцені. Театр вміщував до 2000 (>3000,по різних джерел) людина. Плата від усіх стягувалася перед входом.Желавшие посісти місця на галереї платили при цьому додатково, як і і, глухонімі, сидячи на сцені. Останні мали платити всіх. Спектаклі йшли при денному світлі, без антрактів і майже без декорацій. Сцена вони мали завіси. Її характерною рисою був сильно виступав вперед просценіум і балкон у глибині — так звана верхня сцена, де також розігрувалося дію спектаклю.

Сценічне майданчик вдавалася в глядацьку залу — публіка оточувала її з трьох боків. Позаду сцени перебували артистичні убиральні, склади реквізиту і костюмів. Сцена являла собою поміст заввишки близько метри над підлогою глядачів. З артистичного приміщення був вхід під сцену, де був люк, з якого з’являлися «привиди» (наприклад, тінь батька Гамлета) і куди провалювалися грішники, призначені пекла (як Фауст в трагедіїМарло).

Просценіум був порожнім. Принаймні необхідності сюди виносили столи, стільці та інші, але з більшу частину сцена англійського театру була вільна від реквізиту.

15 стр., 7344 слов

Театр у громадсько-політичному житті Галичини ХIХ ст

... "не грішать ні російщиною, ні церковщиною". Створення першого українського професійного театру не було до вподоби урядовим колам та польській ... сцену відразу на значний мистецький рівень. Розділ ІІ. Наддніпрянська драматургія на сцені театру "Руська Бесіда" Український театр ... же автор, висвітлюючи перебування театру в Станіславі вказує, що особливою популярністю у глядачів користувалися вистави "На ...

Сцена ділилася втричі частини: передню, задню й верхній. На задньої було три двері, куди входили і виходили актори. Над задньої сценою перебував балкон — в хроніках Шекспіра на балконі з’являлися персонажі передбачалося, що вони знаходяться на стіні замку. Верхня ж сцена була трибуною чи зображувала спальню Джульєтти. Вище верхньої сцени поміщалося будова, що називалося «хатиною». Воно й формою нагадувало будиночок. Тут був один або двоє вікна, які були тим сцен, де за ходу дії персонажі розмовляли з відкритого вікна, як Джульєтта у другому акті трагедії.

Коли театрі починалося уявлення, даху хижки вивішувався прапор — він аж ніяк можна бачити і служив розпізнавальним знаком те, що тут дається спектакль. У ХХІ столітті неодноразово режисери повертатимуться до принципів бідного і аскетичного театру часів Шекспіра, до експерименту з розміщення глядачів на сцені.

>Писаних декорацій тут «Глобус» було замало. Театр допомагав глядачеві дозволяти, вивішуючи, наприклад, таблички із написами — під назвою п’єси, із визначенням місця дії. Багато чого у цьому театрі було умовним — один і той ж місце зображувало то одну частина поля, то іншу, то площа перед будинком, то приміщення всередині його. По перевазі з промов героїв глядачі судили про зміну місця дії.

Зовнішня бідність театру зажадала від публіки активного сприйняття спектаклю — драматурги, зокрема і Шекспір, розраховували на уяву глядачів.

Наприклад, п’єса Шекспіра «Генріх V» укладала у собі зображення палаців англійської й французького королів, бою битви двох великих армій. Показати цього сцені було неможливо, тому Шекспір прямо звертався до публіки:

Вибачте, добродії, коли слабкий розум.

Зважився на таких підмостках жалюгідних

Зобразити високий настільки предмет!

Як тут, де півням лише можна буде битися,

Вмістити рівнини Франції? Ільскучить

Тут у дерев’яному «Про» одні хоч шоломи,

>Наведшие грозу підАзинкуром?

Вибачте ж!

Але якщо поруч цифр

На крихітному просторі мільйони

Зобразити можливо, то дозвольте

І, нулях незначним у сумі,

>Воображенья силу в вас помножити!

І далі Шекспір прямо жадає від глядача, що він представив усе те, що сцена на той час не могла зобразити:

Собі уявіть ви, що у цих стінах

Укладено дві потужні держави…

>Пополните всі порушення наші

>Фантазией своєї…

Театр виховував уяву публіки, довіряв їй, вона вимагала повної матеріалізації всього, що чула із різних вуст акторів. Можна стверджувати й того, що акторське мистецтво епохи стояло великий висоті. Уся блискуча драматургія Шекспіра так і неоціненої, якби актори не зуміли донести до глядачів.

Втім, така простота моралі цілком відповідала тодішнім правилам етикету, і театр «Глобус» дуже швидко став однією з головних культурні центри Англії: з його сцені ставилися все п’єси Вільяма Шекспіра та інших видатних драматургів епохи відродження

>Шекспировские п’єси вимагали від актора природності, коли всяка пристрасть повинна знати свою міру співвідносити усяка дія з промовою.

3 стр., 1296 слов

Театр, як вид мистецтва — Культура — и — Каталог ...

... комічним актором Росцієм. Мистецтво середньовічного театру було представлене літургійною драмою —використанням ... прикладом цього був шекспірівський театр «Глобус»). Мистецтво театру починає ідентифікуватися як з ... іспанського театру. Справжній розвій мистецтва театру XVI ст. пов'язаний з творчістю Уїльяма Шекспіра ( ... що розгортаються на сцені. Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його ...

Театр однією з улюблених розваг на той час, незважаючи великих статків, що пуритани, релігія яких забороняла будь-які розвага, категорично виступали проти театрального мистецтва.

Однак у 1613, під час прем’єри шекспірівського «Генріха VIII», тут сталася пожежа: іскра від сценічного гарматного пострілу потрапила до солом’яну дах над глибинної частиною сцени. Історичні свідоцтва стверджують, що жертв під час пожежі був, а будинок згоріло дотла. Кінець «першогоГлобуса» символічно ознаменував собою змінулитературно-театральних епох: приблизно на той час Вільям Шекспір перестав писати п’єси.

Лист про пожежі в «Глобусі»

«Нині ж я розважу тебе розповіддю у тому, що це трапилося цього тижня вБенксайде. Актори Його Величності грали нову п’єсу під назвою «Усі істинно» (Генріх VIII), представляє основні моменти правління Генріха VIII. Постановка було оформлено надзвичайної пишністю, і навіть покриття на сцені було навдивовижу красиво. Лицарі орденів Георгія таПодвязки, стражники у розшитих мундирах та інші -всього вистачало з лишком, щоб зробити велич упізнаваним, а то й сміховинним.

Отже, король Генріх влаштовує маску у домі кардинала Вулсі: він з’являється на сцені, лунає кілька вітальних пострілів. Один із куль, очевидно, застрягла в декораціях — й усе сталося.

Спочатку була видно лише невеликий димок, який глядачі, захоплені тим, що сталося на сцені, не звернули ніякого уваги; та за якусь крихту секунди вогонь перекинувся на дах і став стрімко поширюватися, знищивши менш як по годину всю будівництво повністю. Так, це були згубні миті при цьому добротного будівлі, що йсгорели-то лише дерево, солома так кілька ганчірок. Щоправда, одному з чоловіків спалахнули штани, і міг запросто присмажитися, але (дякувати небес!) вчасно здогадався загасити полум’я з допомогою елю з пляшки.»

Сер ГенріУоттон

Невдовзі будинок відбудовано наново, вже із каменю;соломенное перекриття над глибинної частиною сцени замінили черепичним. ТрупаБербеджа продовжувала гратися у «другому Глобусі» до 1642, поки пуританським парламентом і лордом-протектором Кромвелем ні виданий Указ про закриття усі театри і заборону яких би не пішли театральних звеселянь.

У 1644пустовавший «другий Глобус» був перебудований до приміщення під здачу у найм. Історія театру перервалася понад три століття.

Ідея сучасної реконструкції театру «Глобус» належить, хоч як дивно, не англійцям, а американському актору, режисеру Буковському й продюсеру СемуУанамейкеру. Вперше до Лондона вперше у 1949, та близько двадцяти років, разом відносини із своїми однодумцями з крупинок збирав матеріали про театрахЕлизаветинской епохи. До 1970Уанамейкер заснував Трастовий ФондШекспировскогоГлобуса, готовий до реконструкції втраченого театру, створення ньому освітнього центру і голову постійної виставкової експозиції. Робота з цього проектом тривало більше 25 років; самУанамейкер помер 1993, майже чотири роки до відкриття реконструйованого «>Глобуса».

Орієнтиром для відтворення театру стали розкопані фрагменти фундаменту старого «>Глобуса», і навіть — сусіднього театру «Роза», де ставилися шекспірівські п’єси в «доглобусовские» часи.

5 стр., 2368 слов

Шекспировский театр "Глобус". История, специфика и особенности

... него название. Нужно было придумать, что-то более масштабное, чем просто «Театр». Театр, построенный ими, был лучшим в Лондоне. Он был и самым большим, по тогдашним понятиям - гигантский ... Шекспира, вплоть до эксперимента по размещению зрителей на сцене. Писаных декораций в театре "Глобус" было очень мало. Театр помогал зрителю понимать происходящее, вывешивая, например, таблички с надписями - ...

Новий будинок побудовано з деревини «зеленого» дуба, обробленого відповідно до традиціями 16 в. лежить на тому місці, як раніше — від старої «>Глобуса» новий відстоїть метрів на 300. Бережна реконструкція зовнішнього вигляду узгоджується з сучасним технічним обладнанням будинку.

Новий «Глобус» було відкрито 1997 під назвою «Шекспірівський театр «Глобус»». Оскільки, відповідно до історичних реалій, новий будинок вибудувано без даху, спектаклі ньому відбуваються всього навесні і позаминулого літа. Проте екскурсії в найдавнішому лондонському театрі «Глобус» проводять щодня. Вже цього столітті поруч із відновлених «>Глобусом» відкритий тематичнийпарк-музей, присвячений Шекспіру. Там розміщена найбільша світі виставочна експозиція, присвячена великому драматургу; для відвідувачів організовані різноманітні тематичні розважальні заходи: тут можна спробувати самій написати сонет; подивитися бій на мечах, і навіть брати участь у постановці шекспірівської п’єси.