2. Підготовка до публічного виступу.
Список використаної літератури.
1. Види і жанри публічних виспупів
Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також
обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь,
промова, бесіда, лекція, репортаж.
Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і
пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на
підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання
проблем. Максимальний результат буде досягнуто, якщо учасники зібрання
будуть завчасно ознацомлені з текстомдоповіді. Тоді можна очікувати
активного обговорення, аргументованої критики, посутніх доповнень і
плідно вираженого рішення.
Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний
період життя й діяльності керівника, депутата, організації чи її
підрозділу тощо. У процесі підготовки до звітної доповіді доповідач
мусить чітко окреслити мету, характер і завдання, до кожного положення
дібрати аргументовані факти, вивірені цифри, переконливі приклади,
влучні і доречні цитати. Варто також укласти загальний план й усі
положення та частини пов’язати в одну струнку систему викеладу.
Після обговорення, доповнень і коректив доповідь схвалюють зібранням і
приймають остаточне рішення, як програму майбутніх дій на подальший
період.
Промова- це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та
впліву на розум, почуття й волу слухачів, логічною стрункістю тексту,
емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця.
Давньоримська ораторська схема: що, для чого, у який спосіб- може і
нині бути визначальною для промовця. Отже, ураховуючи вид промови,
оратор повинен змінювати й характер виступу, і засоби, якими оперуватиме
під час її виголошування.
Із промовою виступають на мітингах, масових зібраннях на честь певної
події, ювілею тощо.
Мітингова промова зазвичай виголошується на злободенну тему й стосується
суспільно значущої проблнми, яка хвилює широкий загал. Цей короткий,
емоційний виступ розрахований на безпосереднє сприймання слухачів.
Завдання оператора- виявитм нові, нестандартні аспекти теми, спонукавши
присутніх по-новому сприйняти уже відомі факти і реалії.
Публічний виступ і його жанри реферат написання реферату
... Писемне мовлення визначається як загальною культурою Культура наукової мови Термін «культура української мови» має кілька визначень., Одним із ... монолог (діалог) Публіцистичний виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія обговорення, відстоювання та пропаганда ... культура мови» (А. Коваль, М. Жовтобрюх, А. Пилинський). У дослідженнях 70–90-х років ХХ ст. розглядали проблеми писемної ...
Успішність мітингової промови залежить від індивідуального стилю
оратора, його вміння доречно використовувативесь арсенал вербальних і
невербальних засобів спілкування та майстерності імпровізувати залежно
від реакції аудиторії. Палка, заклична, актуальна, майстерно виголошена
мітингова промова, як свідчить історія- дієвий чинник впливу на
свідомість слкхачів.
Агітаційній промові притаманні практично всі складові промови
мітингової. Торкаючісь актуальних суспільно-політичних проблнм, активно
впливаючи на свідомість, промовець спонукає слухача до певної
діяльності, до нагальної необхідності зайняти певну громадянську
позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як
правило, роз’яснюють чи з’ясовуютьпевні питання, пропагують певні думки,
переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи
втілення в життя.
Ділова промова характеризується лаконізмом, критичністю, спрямування,
полемічністю та аргументованістю викладених в ній фактів. На відміну від
мітингової та агітаційної ділова промова орієнтована на логічно
виражене, а не емоційно схвильоване сприйняття слухача. Частіше цей
виступ не має самостійного значення, він зрозумілий і сприймається лише
в контексті проблеми, що обговорюється на конкретному зібранні.
Ювілейна промова Присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням
скреиої людини, групи осіб, урочистостям на честь подій з життя та
діяльності організації, установи, закладу тощо. Якщо це підсумок
діяльності- до ювілейної промові можна включати в хронологічному порядку
найважливіші етапи діяльності та досягнення ювіляра, побажання
подальшого плідного розвою та всіляких гараздів.
Доречна пафосність не повинна переходити в заштамповану, нудну
одноманітність. Слушними в ювілейній промові будуть експромти й
імпровізації, тактовні жарти та дотепне акцентування уваги слухачів на
своєрідних рисах ювіляра, спогади про цікаві й маловідомі факти з його
життя та діяльності. Форма та зміст ювілейної промови, попри
невимушеність і дотепність її викладу, повінні морально та етично
виважені промовцем, щоб не образити ні ювіляра, ні його близьких, ні
слухачів.
Лекція є однією з форм пропаганди, передачі, роз’яснення суто наукових,
науково-навчальних, науково-популярних та ін. знань шляхом усного
викладу навчального матеріалу, наукової теми, що має систематичний
характер.
Навчально-програмові лекції становлять систематичний виклад певної
наукової дисципліни. Обов’язковою складовою частиною цих лекцій має бути
огляд і коментар наукової літератури, акцентування уваги на ще не
розв’язаних питаннях і проблемах.
Настановча-вступна лекція має на меті ввести слухача в коло питань
певної дисціпліни, познацомити з її предметом, зацікавити слухачів
подальшим вивченням запропонованого матеріалу.
Оглядові лекції, як правило, читають після вивчення всього курсу. Вони
мають на меті систематизувати знання слухачів із певного предмета,
наштовхнути на подальше самостійне опрацювання якоїсь проблеми,
Розвиток сучасного музичного мистецтва та основних його напрямків
... особистості. Об’єктом нашого дослідження є питання розвитку сучасного музичного мистецтва та основних його напрямків, а предметом нашого дослідження ... такої спеціальної дисципліни як "музична терапія" і створення наукової програми з підготовки професійних музичних терапевтів. Широкий рух ... впливу сучасного музичного мистецтва на особистість дитини; музика сучасний джаз рок Розділ 1. Музика як психо- ...
активізувати думку.
Лекції зі спеціального курсу зазвичай призначені певній вузікій галузі
науки, дослідження. Вони дають широкі можливості ввести слухачів у
науку, збудити їх думку. Такі лекції значно легше побудувати як
проблемні в порівнянні з навчально- програмовими.
Ця форма публічного виступу вимагає більшої офіційності й академічності
викладу. Як правило, лекція має традиційно чітку структуру- вступ,
основна частина, висновки.
Вступ – своєрідний заспів, зачин до теми обраної лекції, її
актуальності в часі, місці й аудиторії проведення, мусить бути
лаконічним, певною мірою інтригубчим. Згуртувавши й зацікавивши
слухачів, лекторові слід докласти зусиль, щоб утримати їхню увагу.
В основній частині повинно буми викладено, послідовно і логічно
розкрито стрижневе питання лекції з увиразненням усіх
причинно-наслідкових зв’язків кожної смислово-самостійної частини.
Висновки мусять логічно випливати з усього змісту лекції: узагальнювати
основне й займати близько 5% часу й обсягу всього виступу. Доречним буде
у висновку й підсумковий та настановчий елемент щодо виконання певних
дій.
Лектор повинен бути готовий до запитань слухачів за темою виступу.
Відповіді його мусять бути коректними, виваженими й лаконічними.
Виступ, як правило, не готується завчасно, а є спонтанною рнакцією на
щойно почуте від промовця, доповідача. У лаконічному виступові промовець
може порушити одне-два питання, чи дати на них конкретну відповідь, не
відходячи від тематики порядку денного.
Виступ на зборах, нараді, семінарі передбачає:
- виклад суті певного питання;
- акцентування на основному;
- висловлення свого ставлення й оцінки;
- підкреслення значущості, важливості й актуальності ( чи навпаки );
- підкріплення своїх доказів прикладами (посиланнями на джерела).
Адресувати своє звернення промовець повинен не лише доповідачеві чи
президії, а й до всіх присутніх, побудувавши його таким чином, щоб
одержана ними інформація була зрозумілою й лягла в основу їх власних
роздумів і висновків.
2. Підготовка до публічного виступу
Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує
нові проблеми, що ще потребують вирішення, має характер гострої
злободенності. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв’язків із
громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему,
наукової та громадянської позиції тощо).
Розрізняються політичні,
звітні, ділові та наукові доповіді.
Представлення доповідача
Представлення доповідача передбачає надання стислої інформації про
нього: його прізвище, ім’я та посада. Не потрібно викладати зміст його
повідомлення, адже це його власне завдання, але голова зібрання може
пояснити, чому саме цю людину запрошено виступити. Якщо вже з моменту
Шкільна конспекти, безкоштовні твори, лекції, и, ГДЗ, доповіді
... яго воляй. Мені дарагія погляды хлебароба на зямлю як на жывую істоту, якаючи аддае, колькі можа, тым, хто яе няньчыць й песціць, ... Сібір, Амерыку, Аўстралію, шукаючы сваёй зямлі, свайго шчасця. Васіль Дзяцел жыве ў савецкі годину, за «народнай» уладай. Гэта ўлада абвяшчала ... аказалася ланцугамі на яго волі, ператварыла яго ў свайго роду раба. Пазбаўлены разважаць шырока й па-чалавечы шчыра, герой ...
представлення доповідач прагне справити враження, він має дати якомога
більше інформації про себе тому, хто його представлятиме.
2. Попередня інформація для доповідача
Доповідач повинен знати заздалегідь:
- тему засідання, конференції, круглого столу, зустрічі тощо;
склад аудиторій
хто ще виступатиме на зібранні;
де й коли відбудеться засідання, конференція, круглий стіл, зустріч
тощо.
3. Доповідь
Проголошення доповіді вимагає серйозної підготовки. Перший крок у
підготовці — накреслити мету та завдання виступу, визначити коло питань,
що їх він має охопити. Насамперед, заздалегідь слід сформулювати предмет
та тему останнього (можливо, все це вже було визначено організаторами
зібрання).
Другий крок — добір допоміжної інформації. Остання ж може
бути отримана з двох джерел 1) теоретичні джерела — це можуть бути
статті в періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються
теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники; 2) усні
розмови з обізнаними з проблемою людьми. Висвітлювані питання мають
ґрунтуватися на найновіших дослідженнях та наукових публікаціях (якщо це
науковий виступ), на останніх виступах у пресі, на радіо та телебаченні,
як прихильників, так і опонентів (якщо це політичний виступ), на аналізі
та посиланнях на протоколи попередніх засідань (якщо це громадські
збори).
Добираючи інформацію, необхідно пам’ятати, що повідомлення буде
теоретично обґрунтованим та актуальним лише за умови наявності
промовистих прикладів.
Завершивши підготовку, слід організувати інформацію в певні категорії,
надати їй чіткості, визначити та сформулювати власне бачення проблеми.
Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог: теоретична
обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих
прикладів, власне бачення проблеми.
Наступний крок — написання плану доповіді на папері, що містить:
вступ,
основний текст (серцевина доповіді),
висновки.
Вступ
–
$
$
$
&
&
$
???ричину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити
докази. Першочерговим завданням доповідача на цьому етапі є привернути й
утримати увагу аудиторії. Для того, аби не дозволити думкам слухачів
розпорошитися, вже після перших речень доповіді необхідно висловлюватися
чітко, логічно та змістовно, уникаючи зайвого. Відповідно, речення мають
бути короткими й стосуватися виключно суті питання, варто інтонаційно
виділяти найважливіші місця висловлювання і виражати своє ставлення до
предмета мовлення.
Практичні поради доповідачеві:
- подякуйте тому, хто представив вас аудиторії (наприклад, голові);
- чітко назвіть тему вашої доповіді та проблему, що їй присвячена остання;
стисло поясніть, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що,
насамперед, звернете увагу. Обмежте кількість аналізованих у доповіді
питань. Зазначте, яку візуальну допомогу ви задієте (відеофільми,
Культура і суспільство
... середовища проживання. Сюди включається також необхідний і достатній набір технологій для збереження і розвитку цього середовища. Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує ... політичною орієнтацією. Якщо держава не забезпечує рівноправності всіх суб’єктів культури, це може приводити до серйозних суспільних конфліктів. Однак найбільший ступінь культурних протиріч ...
графіки, діаграми, таблиці та інші ілюстративні матеріали).
Основний текст
В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази,
пояснення, міркування, дотримуючись попередньо визначеної структури
доповіді. Слід пояснювати кожен аспект проблеми, добираючи переконливі
цифри, факти, цитати (проте кількість подібних прикладів не має бути
надто великою — нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно
поглинати змісту доповіді).
Варто подбати про зв’язки між частинами,
поєднавши їх в єдину струнку систему викладу; усі питання мають
висвітлюватися збалансовано (при цьому не обов’язково кожному з них
приділяти однакову кількість часу).
Постійно й уважно потрібно стежити
за відповідністю між словом і тим, що воно позначає.
Надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні
«ліричні» відступи, адже суцільний текст погано сприймається. Приміром,
у політичних доповідях доцільно розповісти анекдот чи якусь кумедну
історію. Анекдот — випробуваний І перевірений спосіб утримати увагу.
Останній дає можливість дещо розрядити напруження, а слухачам —
перепочити. При цьому не слід забувати, що подібні відступи обов’язково
мають бути короткими і, певна річ, мають ілюструвати повідомлення.
Одного анекдоту цілком достатньо, розповідаючи більше, промовець ризикує
зробити зміст доповіді фрагментарним.
Висновки
Підсумуйте все сказане.
Висновки певним чином мають узгоджуватися із вступом і не випадати з
загального стилю викладу.
У тому разі, якщо, готуючись до виступу, доповідач вирішить записати
доповідь на папері, йому слід врахувати, що розмовна мова значною мірою
відрізняється від писемної. Тому не варто говорити так, як пишемо,
навпаки, потрібно писати так, як говоримо, адже розмовна мова менш
формалізована, менш структурована, вільніша, сприймається легше (для
порівняння зверніть увагу на мову оглядача новин на ТБ).
При цьому не
можна нехтувати дотриманням загальноприйнятих літературних норм у
користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними й стилістичними
засобами мови, адже важливою умовою успіху є бездоганна грамотність.
Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим,
синтаксично різноманітним.
Варто записати промову на касету й прослухати, оцінюючи її критично.
Виступаючи, можна користуватися нотатками. Зважаючи на це, було б
доречно записати найважливіші речення, щоб під час виступу відтворити їх
дослівно. Останнє може бути особливо корисним у процесі виголошення
завершальної частини доповіді.
4. Страх перед аудиторією
Страх перед аудиторією — явище досить поширене серед промовців. Він
дається взнаки по-різному: може тремтіти голос, мов під час першого
освідчення у коханні, може вкриватися червоними плямами обличчя, ніби
доповідач щойно вчинив щось ганебне, може супроводжуватися повільним
блокуванням будь-яких проявів волі. Ці ознаки—справжня напасть для
Мовна норма – категоріальне поняття культури мови
... норму міститься у збірнику Інституту російської мови “Актуальные проблемы культуры речи” (АПКР, 1970). У ньому простежується еволюція поглядів на норму за останні 60-70 років і ... характер мови. Мовна норма нерозривно пов’язана з якимось колективом мовців, а на вищому щаблі — як норма літературної мови — ... того, що в ній може бути. Інакше кажучи, порушення цих норм означає вживання утворень не ...
доповідача. Найгірше ж те, що вони лише посилюють страх і доповідач
зазвичай думає вже не про логічний виклад думок, а про якомога швидше
завершення цієї екзекуції. Він усвідомлює, що прояви страху є очевидними
для слухачів і, як наслідок, поспішає, ще більше плутається, що часом
призводить до завчасного завершення виступу.
Страх перед аудиторією відрізняється від емоційного напруження, що може
виникати під час публічних виступів; останнє є навіть необхідним —
ненатягнутий лук не може випустити стрілу. Емоційно врівноважений
доповідач значно «небезпечніший» у своїй нудній промові, аніж той, у
чиєму настрої присутня здорова доза нервового збудження.
Хоча боротьба зі страхом і є досить складною, все ж можна дати кілька
порад.
По-перше, потрібно гарно підготуватися; найкраще записати усю доповідь
на папері, виклавши її розмовною мовою, а потім прочитати уголос. З
часом текст виступу можна прочитати ще раз — перед дзеркалом (варто
зробити це двічі або тричі).
По-друге, слід уявити себе на місці слухача, оцінити свій виступ
критично. Чи хотілося б вам спостерігати за тим, як доповідач не може
уникнути поразки? Ви — звичайна людина, як і решта, котрі прийшли на
зустріч, щоб почути щось нове, цікаве, а не для того, щоб марнувати час.
По-третє, переконайтеся, що в разі потреби ви зможете швидко
зорієнтуватися, зазирнувши у записи. Нотатки варто зручно розмістити,
щоб ними одразу можна було скористатися.
По-четверте, варто шукати підтримки в аудиторії. Завжди є люди, котрі
усміхнуться, кивнуть чи якось інакше схвально відреагують на ваш виступ.
Отже, щоб позбутися нерішучості, несміливості, використовуйте кожну
нагоду, щоб потренуватися в мовленні.
5. Зв’язок з аудиторією
Подумки варто постійно спілкуватися з аудиторією. Доброзичливість,
відвертість, продемонстровані доповідачем, спрацьовують найефективніше
лише в тому разі, якщо вони ґрунтуються на щирому непідробному інтересі.
Доповідач випромінюватиме довіру, якщо сам віритиме в себе, не
применшуватиме своїх можливостей, але й не перебільшуватиме їх,
залишатиметься діловитим, не ображаючи при цьому інших. У жодному разі
не можна зверхньо ставитись до слухачів та співдоповідачів, адже подібна
поведінка викликає антипатію та неповагу.
Процес спілкування не вичерпується усним повідомленням, важливу роль при
цьому відіграють невербальні засоби інформування. Важливе значення для
утримання уваги аудиторії має зоровий контакт. Варто дивитися
безпосередньо в очі слухачам, використовуючи питання типу: «Ви
розумієте…», «Ви також помітили, що.,», «Як Ви знаєте..». Це
подобається людям, оскільки свідчить про те, що промовець бачить їх.
6. Жести
Дійовими є також жести, які являють собою вияв людських думок, емоцій. У
поєднанні зі словами вони стають надзвичайно промовистими: жести
посилюють емоційне звучання сказаного. Щоб оволодіти бодай азами
жестикулювання, потрібне тривале тренування, розуміння ролі кожного
Реферат культура мови
... Звернемо увагу на визначення поняття «культура мови» в термінологічному словнику: «1. Нормативність мови, її відповідність ... української літературної мови в певну епоху, а також рівень лінгвістичної компетенції мовних особистостей. Як прагматична дисципліна культура мови ... текст, принцип, орфографія, лекція - латинського походження; тема, грамотність, дидактика, метод, лексика - грецького; мовлення, ...
жесту. Частота жестикуляції залежить передусім від культури поведінки
людини.
Практичні поради:
жести мають бути мимовільними. Застосовуйте жест, відчуваючи
необхідність у ньому;
- жестикуляція не повинна бути безперервною. Не жестикулюйте руками
протягом усієї доповіді;
- керуйте жестами — жест не повинен відставати від слова;
- урізноманітнюйте жестикуляцію. Не користуйтеся одним і тим самим жестом
у всіх випадках, коли потрібно надати словам виразності;
- жести мають відповідати своєму призначенню.
7. Використання голосу
Невербальна комунікація супроводжується словами з певною інтонацією,
тоном. Голос, тон, виклад, уся сукупність виразових засобів і прийомів
повинні свідчити про істинність думки й почуття промовця. Темп мовлення
також має практичне значення.
Практичні поради:
- Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього — читання
вголос; контролюйте правильність вимови.
Пристосуйте свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування.
Не говоріть надто голосно — це справляє враження агресивності.
Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка погано володіє
тим матеріалом, про який говорить, або ж не впевнена в собі.
Голос підвищуйте тоді, коли ставите запитання, виявляєте радість чи
здивування.
Голос понижуйте тоді, коли хочете когось переконати або відповісти на
запитання.
Отже, щоб не виникало непорозумінь під час спілкування, слід узгоджувати
несловесні засоби із словесними, адже дослідження свідчать, що
невербальні сигнали справляють вплив утричі більший, ніж слова.
Список використаної літератури
1. Гладіліна Г. Г., Сеніна В. К. Питання мовленнєвої культури та
стилістики. К., 1997.
2. Головащук С. І. Словник-довідник з правопису. К., 1979.
3. Гриднєва Л. М. Граматика ділової людини. Норма. Типологія помилок:
Навч. посібник. К., 1998.
4. Гринчишин Д, Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови.
К., 1986.
5. Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. 2-ге вид.,
перероб. і доп. К., 2000.
6. Ділова українська мова: Навч. посібник / За ред. О. Д. Горбула. К.,
2000.
7. Діловодство й архівна справа: Терміни та визначення. Видання
офіційне. К., 1994.
8. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики:
Словники XXI століття. К., 1998.
9. Коваль А. Л. Слово про слово. К., 1986. Коваль А. П. Ділове
спілкування. К., 1992.
10. Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д. Г.
Гринчишина. К., 1988.
11. Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови: Збірник вправ і
завдань. Львів, 1996.
12. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського.
К., 1990.
13. Орфографічний словник української мови. К., 1999.
14. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів: Практ. посібник.
З української мови «Формування навичок ділового мовлення ...
... на уроках української мови. «Необхідна струнка система роботи з ділового мовлення, що означає з'ясування, ... наших сучасників і роботу шукають по інтернету. Для цього потрібно правильно ... української мови У п’ятому класі учні знайомляться зі стилями мовлення, сферами використання, загальними ознаками та основними видами. ... що це за документ, можуть назвати елементи цього документа, тому для них ця тема ...
4-те вид. К., 2000.
15. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. К., 1985.
Словник синонімів української мови: У 2 т. К., 1999.
PAGE
PAGE 3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
