Модернізація російської імперії

Починаючи з ХVI в. Західна Європа вступив у епоху формування індустріальних цивілізацій. Очагом промислової революції було лише невелика група країн Англія, Нідерланди. Проте її імпульси, поширювалися попри всі більше країн, досягли й Росії, своєрідними відбившись у її історичному розвитку, багато в чому обумовлюючи зміни соціально-політичної, економічної і приклад духовної життя суспільства на відповідно до вимог часу. На зміну середньовіччя йшов новий період російської історії. Від другої половини ХVII в. правлячі кола Росії намагаються стати на шлях перетворення країни.

У Росії її, як і сільське господарство, і у промисловості продовжували панувати й бурхливо розвиватися феодально-крепостнические відносини. Це була основна тенденція соціально-економічного розвитку в ХVII в. і проявилася насамперед у завершення процесу оформлення кріпацтва. Кріпацтво стримувало зростання міського населення і ще розвитку міст. Проте модернізація торкнулася економічну сферу. У російської промисловості з’явилися нові елементи, капіталістичні за своєю сутністю – мануфактури. Однак за умов російської дійсності вони набувають кріпосницький характер, використовуючи працю не найманих робітників, а кріпаків людей. У результаті російська мануфактура придбала і інших особливостей: виникала з ініціативи держави, належала переважно іноземцям і, зазвичай, на замовлення, не надаючи істотно в розвитку внутрішнього ринку.

Розпочатий процес становлення всеросійського ринку грунтувався не так на мануфактурному виробництві, як і Західної Європи, але в малому товарному, був породженням централізації, а чи не буржуазного розвитку, політичних, а чи не економічних чинників.

Поступово у суспільстві визрівали нові тенденції, знаменовавшие перехід від середньовіччя до нового часу. Історія Росії розвивалася самобутньо, відчуваючи вплив своє географічне становища, як восточно-азиатской, і західно-європейської цивілізації. Росія вступала в ХVIII століття.

Реформи ХVIII століття.

Весь ХVIII століття пройшов під знаком петровських реформ, поставивши темп подальшого розвитку країни, значно зміцнили її військово-економічний потенціал та громадянської позиції поставляють на світовий арені. Важко назвати іншу країну, що зуміла б зробити такий швидкий ривок з відсталою, архаїчної Московії в могутню Російську імперію, міцно й казки надовго що постала біля керма Європейської політики.

Для прискорення темпів свого економічного розвитку Росії були потрібні міцні торгові й культурні зв’язки Польщі з більш передовими європейськими державами. І тому треба було забезпечити Росії виходу балтійському узбережжю, але досягти цього можна було, лише сильну тоді Європі військово-морську державу -–Швецію. Для успішного вирішення цього завдання треба було створити регулярну армію і флот, подбати з приводу створення промислової бази й вдосконаленні системи управління країною. Усе, це сою чергу вимагало розвитку, поширення технічних і гуманітарного знання, змін — у духовного життя російського суспільства і народному побуті.

8 стр., 3611 слов

«Золотий вік» російської літератури. Романтизм, реалізм

... Романтизм як відображення російської національної самосвідомості Значимість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер умонастрої Росії ... ХVII-ХVIII ст. ... виразом романтизму було прагнення ... Росії і проблему людини. Реферат складається з 5 розділів. У першому сформульовані мета і завдання дослідження, у другому описуються особливості становлення російської ...

Отже, обстановка війни наклала свій відбиток, і утримання, і перебіг реформаційних процесів.

Заради пошуки коштів на будівництво промислових підприємств, забезпечення потреб армії й флоту у Росії було набагато урізаний внутрішній ринок та обмежено заняття зовнішньої торгівлею, як приватних осіб, так компаній. Усі види приватного підприємництва було поставлено під суворий контроль держави.

Зростання промислового виробництва йшов рука разом обмеженням вільного підприємництва, що підривало паростки нових капіталістичних взаємин у країни й уливало нові життєві сили у крепостническую систему господарювання, чому як і чимало сприяли деякі укази Петра I.

При Петра I країни сталися колосальні зміни. У 10-му раз збільшилася кількість промислових підприємств (було 30, стало 300) при ще більше вражаючому зростанні масштабів виробництва. У випуску металу Росія вийшла 1-е у світі. За підсумками промислового зростання було створено найбільший у Європі регул-ная армія сильна флот, що дозволило пробитися на море, розширити державні кордони і поширити свій впливом геть ряд інших країн. Зріс міжнародний авторитет Росії, і багато держав Західної Європи стали домагатися приятельського розташування могутній Російської імперії.

Гідною продовжувачкою справ Петра I стала Катерина ІІ Велика. Понад те. Вона остаточно усунула негативні наслідки його преосвітньої діяльності, які перешкоджали розширенню західного способу життя в Російському суспільстві, сприяла ще більшого зміцненню міжнародних позицій Росії, значно розширивши її територіальні межі.

Катерина ІІ залишила держава значно кращому стані, ніж отримала. Чисельність зросла з 19 до 36 млн. людина. Більш як вчетверо збільшилася сума госдоходов. Кількість фабрик і мануфактури зросла з 500 до 2000. Було створено банківсько системо зросло число власників. До підприємницької діяльності потягнулися як поміщики, і селяни. Т.к. в 1775 року Катериною II створили маніфест, проголосивши свободу підприємницької роботи і котрий дозволив селянам займатися торгівлею, кустарним промислом чи вирушати на промисли. Цей Закон сприяв становленню промислових установ і мануфактури, заснованих на виключно вольнонаемном праці. Отже, відтоді можна говорити про створення країні стійкого ринку вільної робочої сили в.

Але ХVIII століття ні для Росії часом падіння кріпацтва та обмеження самодержавної влади, тому модернізація російського суспільства залишилася незавершеною і поверхневою.

ХIХ в. – промисловий переворот у Росії.

На межі ХVIII-ХIХ ст. Росія перетворилася на європейську країну. Разом про те у неї пов’язане міцними нитками з Азією як оскільки значної частини імперії розташовувалася сході, а й оскільки ми там були її інтереси.

4 стр., 1702 слов

Реферат художня культура росії

... урахуванням нових підходів цієї проблеми. II. Культура Росії у XX столітті. Культура рубежу століть і перших десятиліть XX в. відбила свого розвитку складність і суперечливість епохи, повної найгостріших ... рух, участь робітників у революционно-демократических виступах. Особливістю суспільної свідомості цього часу було поширення марксизму, інтерес до котрого 60-ті роки як альтернативи народництву ...

Російському уряду України у ХIХ в. довелося розв’язувати складні питання у сфері економіки нашої країни, де з кожним десятиліттям наростали протистояння між выраставшими у надрах кріпосницькій системи капіталістичними відносинами, преграждавшими шлях всьому новому.укрепляющийся криза дедалі більше гальмував розвиток в промисловості й сільського господарства, у результаті Росія з кожним десятиліттям дедалі більше відставала у своїй економічний розвиток від провідних країн Європи.

У дивовижній країні йшли процеси, характерні для капіталістичного способу виробництва. Але вони було неможливо вільно повинна розвиватися у умовах що існувала системи кріпацтва, яка протидіяла всього прогресивного. Крепостническая система має не дозволяла широко впроваджувати машини, прогресивні технології у промисловості і сільське господарство. Росія ніяк більше відставала у сфері промисловості.

Натомість у країні йшли поряд і процеси, що свідчили про тому, що наростало розвиток товарно-грошових відносин, розвивався внутрішній ринок, руйнувалося натуральне господарство, росла частка вільнонайманий праці. Широке розвиток отримали цей час дрібна промисловість, народні промисли. Де йшло нагромадження капіталу. Готувалися кадри робітників і створювалися підстави розвитку великої промисловості.

Наприкінці 30х – початку 40-х років ХIХ століття Росії розпочалося промисловий переворот, що супроводжувався обладнанням підприємств машинами.(Правление імператора Миколи I)

У економіці країни дедалі більше виявлялися тенденції, потребували проведення реформ. Самодержавство вважало, що починати необхідна за першу чергу, з скасування кріпацтва, як найбільш очевидного зла. І 19 лютого 1861 року Олександра Другого підписав маніфест стосовно скасування кріпацтва.

Нова ситуація, створила країни після скасування кріпацтва, створила сприятливі змогу індустріалізації країни. Росія широко використовувала накопичений у Європі досвід індустріального розвитку, закуповувала там новітнє устаткування для стоящихся підприємств, сільгоспмашини, приваблювала іноземні капітали і вкладала в розвиток російської економіки. За темпами середньовічного приросту промислової продукції Росія до кінця ХIХ століття займала вже 1-е у світі.

Особливістю промислового розвитку Росії у на відміну від європейської індустріалізації був упор зроблено на розвиток важкої в промисловості й будівництво нових великих підприємств. Одночасно йшла концентрація банківського капіталу.

На початку 80-х у Росії завершився промисловий переворот. У головних галузях промисловості проникали машинне виробництво і парова сила. Реконструируются і переустатковуються старі промислові райони.

Величезний вплив в розвитку всіх галузей народного господарства країни справила залізничне будівництво. До 80-х років було побудовано близько 20 тис. верст залізниць, що дозволило широко засвоювати нові території, де створювалися нові промислові райони в безпосередній близькості до сировини.

7 стр., 3443 слов

Адаптивна фізична культура в Росії

... і соціальної реабілітації інвалідів, але і лежить в їх основі. РОЗДІЛ 1. Адаптивна фізична культура Адаптивна фізична культура - це комплекс заходів спортивно-оздоровчого характеру, спрямованих на реабілітацію та адаптацію ... ж відіграли свою позитивну роль. Колегія ГКФТ Росії 31 жовтня 1997р. розглянула питання "Про систему державних заходів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів". У своїй ...

Промисловий підйом, прискорені темпи економічного розвитку дозволили здійснити в 1897 року грошову реформу, запропоновану міністром фінансів С.Ю.Вітте. Росія, як і ведуть держави у світі, перейшла на золотий вміст рубля, і він став твердої конвертованій валютою.

На початку сучасності Росія стала среднеразвитой капіталістичної країною встановила що п’яте місце у світі за обсягам промислового виробництва.

Особливості економічного розвитку Росії.

Для індустріального розвитку Росії у порівнянні Заходу були характерними як надзвичайно швидкі темпи та надмірно стислі терміни, а й різкий зсув стадій формування системи фабричного виробництва, особливо у галузях важкої індустрії, а як і інша послідовність аграрного і промислового переворотів.

У найрозвиненіших країнах залізниці з’явилися результатом промислового перевороту, у Росії ж залізничне будівництво розгорнулося до промислового перевороту, ставши потужним стимулом розбудови всього народного господарства.

Система російського фабричного виробництва у багатьох галузях промисловості складалася, минаючи попередні стадії – ремесла і мануфактури.

У в країнах Заходу під час революцій ХVIII – ХIХ ст. відбувався спочатку аграрний, та був промисловий переворот. У Росії її навпаки, промисловий переворот, що виник в 30-х роках ХIХ в., передував політичним перетворенням та аграрної революції.

Під час підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту